Чим більші хабарі, тим м’якші вироки виносять судді – дослідження

Українські судді виносять занадто м’які вироки корупціонерам.

Про це йдеться в дослідженні “Судді під прицілом” інтернет-видання “Перша інстанція” та Transparency International, повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.

Експерти проаналізували 100 вироків, винесених судами за три останні місяці за статтею 368 Кримінального кодексу.

Згідно з результатами, лише кожен п’ятий обвинувачений у хабарництві опиняється за ґратами.

“Із 100 судових рішень у 21 випадку суд позбавив корупціонерів волі. 19 вироків завершились тим, що було винесене покарання у вигляді позбавлення волі, однак відразу ж його замінили на випробувальний термін. По 12 вироках були виправдання. І 48 вироками суд оштрафував хабарників”, – розповідає редактор видання “Перша інстанція” Федір Орищук.

“Хтось поставить питання: “А хто ви такі, аби замість судів вирішувати, на яке покарання заслуговує той чи інший підозрюваний?”. Звичайно, ми не замінюємо судову систему, у нас немає відповідної освіти і навичок, але ми можемо по-журналістськи порівнювати схожі вироки й ситуації, за які були засуджені люди. Виходить так, що людина йде у в’язницю, а за схожий злочин інша людина отримує штраф”, – каже журналіст.

Як приклад Федір Орищук наводить історії заступника головного лікаря Барської центральної лікарні і податківця із Черкас.

“За неправомірну вигоду в 1 000 гривень заступника головного лікаря суд покарав штрафом у 25 тисяч гривень. А податківець із Черкас за хабар в 15 тисяч гривень був оштрафований на 17 тисяч гривень”, – каже журналіст.

Експерти також визначили, як середня сума хабаря за тим чи іншим вироком корелюється з винесеним покаранням.

“Ті підозрювані в отримані хабарів, які були виправдані, в середньому отримували 112 тисяч гривень хабарів. Ті, хто отримав виправдальний термін, отримували 79 тисяч гривень. А ті, хто сів за ґрати, отримували в середньому по 40 тисяч гривень. Це говорить про те, що чим більший ви берете хабар, тим більше шанс вашого виправдання”, – каже Федір Орищук.

Юристи Transparency International Україна вважають, що у Кримінальному кодексі передбачено дуже широкий спектр покарань за один і той самий злочин. До прикладу, за хабар у 60 тисяч гривень злочинцю можуть присудити відносно невеликий штраф, а можуть і посадити за ґрати на 4 роки. Експерти не виключають, що саме підкуп судді і стає тим чинником, завдяки якому корупціонер отримує м’якіший вирок.

Експерти стверджують, що у більшості випадків посадовцям-корупціонерам взагалі вдається уникнути в’язниці, навіть якщо факт хабарництва повністю доведено. Хабарника засуджують до ув’язнення, але одразу замінюють його випробувальним терміном на підставі ст. 75 Кримінального кодексу. Ця стаття не має застосовуватись у корупційних справах, відповідно до законодавства, однак судді на це не зважають.

“Ви всі пам’ятаєте історію колишнього голови Держфінпослуг Василя Волги, який був звільнений за гарну поведінку минулого року. При цьому був засуджений за хабар у 500 тисяч доларів. У рішенні судді настільки дивні формулювання, що навіть раджу вам його подивитись. Суд навіть розглянув такі аргументи, що він не вітав “воровские традиции”. Такі характеристики давав йому начальник колонії”, – каже Федір Орищук.

А є такі судові вироки, коли судді визнають хабар “доброчинним внеском” або “боргом”.

“Голова Віта-Поштової сільської ради під Києвом звинувачувався правоохоронцями в отриманні хабаря у розмірі 400 тисяч гривень, але був виправданий. Причина – цей хабар визнали спонсорською допомогою селу”, – розповідає редактор видання “Перша інстанція”.

Координатор кампанії моніторингу декларацій високопосадовців “Декларації без декорацій” Transparency International Україна Дмитро Якимчук вказує на порушення у деклараціях суддів.

“Перевірка частини декларацій київських суддів показала цікаву тенденцію: величезні суми в пункті “дарунки, призи, виграші” у членів сімей деяких суддів. Обсяги статків за цієї статтею сягають мільйона гривень! Тому ми вважаємо, що “під прицілом” громадськості мають бути не тільки судді, але й їх родичі. Недарма суддівські декларації всіляко намагаються приховати від сторонніх очей. Наприклад, Дніпровський райсуд міста Києва взагалі не оприлюднив відомостей про доходи і майно членів сімей суддів”, – каже Дмитро Якимчук.

Він закликав журналістів та громадськість досліджувати суддівські декларації.

Михайло Жернаков, кандидат юридичних наук, експерт судової групи “Реанімаційного пакету реформ” (РПР), переконаний, що нинішня судова влада не здатна побороти корупцію, бо вона і є корупцією.

Вирішити проблему зможе тільки новий набір суддів на конкурсних засадах за прикладом поліції.

“Переважна більшість суддів, які на сьогодні є, ніколи не проходили конкурс. Вони були призначені політично і ці механізми завжди були заангажованими та досить корупційними”, – каже Михайло Жернаков.

Нагадаємо, згідно з результатами соцопитування Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, українським судам довіряють лише 9% опитаних українців. Недовіру їм виказали 81%.