Понад 90 осіб причетні до переслідування кримських журналістів та блогерів: хто увійшов у список?
У Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів правозахисники представили імена причетних до переслідування та тиску на незалежних журналістів в тимчасово окупованому Криму.
Відповідний список вони оприлюднили в інформаційному агентстві “Укрінформ” 2 листопада, повідомляє кореспондент видання ZMINA.
За словами голови Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, щонайменше 15 громадянських і цивільних журналістів росіяни незаконно утримують в окупованому Криму. Всі вони ув’язнені за сфабрикованими справами.
За її словами, в окупованому Криму відбуваються не точкові злочини, а Росія розбудувала політику, що охоплюють всі рівні окупаційної влади, задля переслідування незалежних журналістів.
Правозахисниця розповіла про роботу незаконного “центру з протидії екстремізму”">і , який проводить незаконні обшуки, зокрема, кримських журналістів, через дописи у соціальних мережах.
Ольга Скрипник“Це привід для того, щоб до помешкання з обшуком завітав російський центр “Е”, вилучає абсолютно всю техніку, комп’ютери та сфальшувати кримінальні справи. Тоді кримчани отримують 15 – 17 років позбавлення волі через рішення незаконних “судів”. Це призвело до того, що на півострові з’явилося явище громадянських журналістів, тому що всі журналісти, які мали журналістське посвідчення, в першу чергу українських медіа, зазнали переслідування або їм прямо заборонили в’їзд до українського Криму. Відтак з 2018 року журналістика в Криму представлена саме громадянськими журналістами, які добровільно йдуть на те, щоб висвітлювати правду про події на півострові”, – пояснила Ольга Скрипник.
Крім того, вона додала, що всі журналісти стали жертвами катувань або психологічного та інших форм насильства, і що жоден російський силовик не був притягнутий за це до відповідальності за всі роки тимчасової окупації півострова. Правозахисниця прогнозує, що через цю безкарність кількість злочинів в Криму зростатиме.
Серед незаконно утримуваних окупантами журналістів – Олексій Бессарабов, Владислав Єсипенко, Сейран Салієв, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв, Амет Сулейманов, Асан Ахтемов, Ірина Данилович, Вілен Темер’янов, Ернес Аметов та Наріман Джелялов – заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, ув’язнений, зокрема, й за те, що намагався висвітлювати правду про події в Криму.
Правозахисники нагадали про публічний перелік окупаційних топпосадовців у силових структурах в тимчасово окупованому Криму.
- Андрій Гіба, заступник начальника незаконного “слідчого відділу УФСБ Росії в Криму”, який переслідував та фальшував кримінальні справи Владислава Єсипенка та інших політв’язнів;
- Ганна Туробова, незаконна “прокурорка” так званої “прокуратури Криму” — переслідувала Ірину Данилович та інших політв’язнів;
Олександр Мордовін, суддя апеляційного військового суду РФі – переслідував Османа Аріфмеметова та інших політв’язнів;
Олег Єгоров, суддя апеляційного військового суду РФ – переслідував Ремзі Бекірова та інших кримських політв’язнів;
Анатолій Солін, суддя апеляційного військового суду РФ (станом на листопад 2022 року) – переслідував Амета Сулейманова та інших політв’язнів;
Антон Цикуренко, “суддя” “Київського райсуду” Сімферополя – переслідував Османа Аріфмеметова, Ремзі Бекірова та інших політв’язнів;
Ігор Костін, суддя Південного окружного військового суду РФ (станом на липень 2022 року) – переслідував Амета Сулейманова та інших політв’язнів;
Ігор Надолінський, прокурор управління із забезпечення участі прокурорів у розгляді кримінальних справ судами прокуратури Ростовської області (станом на 2021 рік) – переслідував Амета Сулейманова та інших 22 кримських політв’язнів;
Вадим Мєркулов, керівник “експертного підрозділу УФСБ РФ по “Республіці Крим та місту Севастополь” – переслідував Амета Сулейманова та інших кримських політв’язнів;
Сергій Винник, суддя апеляційного військового суду РФ (з 2019 року) – переслідував Тимура Ібрагімова, Сейрана Салієва та інших кримських мусульман;
Сергій Махньов, “старший слідчий з особливо важливих справ” “слідчого відділу” УФСБ Росії у “Республіці Крим та Севастополь” – переслідував Рустема Шейхалієва та інших кримських політв’язнів.
Менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко повідомила, що з початку повномасштабної агресії ZMINA зафіксувала в Криму 142 випадки атак та погроз щодо журналістів, редакцій традиційних та онлайн-видань, телеграм-каналів, а також онлайн-активістів. З них 82 випадки задокументовані у 2022 році та 60 випадків – з початку 2023 року.
Здебільшого кримських журналістів звинувачують у сфабрикованих справах щодо тероризму чи зберігання вибухових речовин. З 15 кримінальних справ проти кримських журналістів після початку повномасштабного вторгнення було сфабриковано три (щодо Ірини Данилович, Ернеса Аметова та Вілена Темер’янова).
14 кримських журналістів Росія етапувала в СІЗО та колонії на її територію, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.
Читайте також: Як Росія тисне на незалежних кримських журналістів в ув’язненні
Другим за популярністю типом тиску на журналістів традиційних ЗМІ та цивільних журналістів є погрози та незаконне перешкоджання журналістській діяльності, включаючи позбавлення доступу до інформації, відмови у фото- та відеозйомці в судах, відмови у доступі на судові засідання у політично мотивованих справах, онлайн-атаки.
На третьому місці — фізичний тиск, включаючи викрадення, напади, тортури, застосування каральної психіатрії.
Вікторія Нестеренко“Таких випадків після початку повномасштабного вторгнення було зафіксовано 11, включаючи насильницьке зникнення і тортури щодо громадянської журналістки Ірини Данилович, побиття та застосування електрошокера щодо ув’язненого цивільного журналіста Асана Ахтемова, застосування примусової психіатричної експертизи із застосуванням сили біля судів низки кримськотатарських цивільних журналістів та інші випадки”, — повідомила Вікторія Нестеренко.
Правозахисники відзначають, що тиск на свободу слова на тимчасово окупованому півострові у 2022 – 2023 роках є продовженням тенденції, що відзначається в Криму з 2014 року, — тотальне придушення незалежної журналістики та повний контроль над інформаційним простором Криму.
При цьому правозахисники фіксують скорочення кількості атак порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення. Так, до прикладу, 2021 року вони зафіксували 160 випадків переслідування журналістів у Криму. Це може пояснюватися тим, що початок повномасштабного вторгнення в Україні значно вплинув на зниження активності незалежних журналістів і навіть припинення діяльності деяких інформаційних ініціатив у Криму.
Громадянські журналісти, стримери настільки залякані, що іноді не можуть навіть дістати телефон, бо під "судами" за ними стежать правоохоронці.
Вікторія Нестеренко
Правозахисниця нагадала, що окупанти систематично відмовляють у лікуванні кримським політв’язням.
“Одним із механізмів тиску на політичних в’язнів є ненадання медичної допомоги, що, відповідно до Женевських конвенцій, визнається як застосування тортур, тобто є грубим порушенням прав людини. Серед незаконно ув’язнених журналістів є ті, хто має хронічні захворювання, інвалідність, чи набув серйозних хвороб вже під час ув’язнення. Це Ірина Данилович, яка у СІЗО Сімферополя перенесла інсульт та отит, в результаті чого втратила слух на одне вухо. Це Амет Сулейманов, який потребує операції на серці, і для якого ув’язнення несе смертельні ризики. Це Владислав Єсипенко, журналіст “Крим. Реалії”, який був викрадений у Криму, незаконно ув’язнений та пережив тортури”, – повідомила Вікторія Нестеренко.
Дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова розповіла, що Російська Федерація ув’язнює навіть тих хворих громадян України та журналістів, які навіть за російськими законами не мають знаходитися у виправних колоніях.
За словами Вікторії Нестеренко, працівники й керівники пенітенціарних установ та медичних служб відмовляють у наданні меддопомоги, відхиляючи скарги бранців Кремля на погіршення здоров’я, забороняють відвідувати лікаря, отримувати ліки від родичів або забирають в них ліки під час етапування.
Російська влада не тільки не карає службовців та силовиків, які свідомо не надають допомоги хворим політв’язням, а й навпаки, робить усе для того, щоб приховати злочини цих людей. Безкарність і бездіяльність сприяють новим і новим злочинам, переконана Ірина Сєдова.
Правозахисниця вказала, що на десятьох фігурантів списку не розповсюджуються міжнародні санкції й додала, що правозахисні організації домагатимуться їх введення.
У список увійшли “прокурори”, які мали б реагувати на порушення прав людини та заяви журналістів про катування та притягувати до відповідальності злочинців.
Ірина Сєдова“Але російські прокурори роблять навпаки. Вони беруть безпосередньо участь в фальсифікаціях кримінальних справ, як от, до прикладу, Ганна Туробова, дотична до переслідування журналістки Ірини Данилович… Ця прокурорка також фігурує в переслідуванні інших журналістів та у базі доказів переслідування інших політв’язнів, зокрема, кримських мусульман та “диверсантів”, — розповіла Ірина Сєдова.
У чорний список також потрапила низка російських суддів, які б мали розглядати кримінальні справи незалежно та до стандартів справедливого судочинства. Серед таких суддів був Олександр Мордовін, суддя апеляційного військового суду РФ.
Ірина Сєдова“Олександр Мордовін — це теж частина цієї обвинувально-переслідувальної машини Російської Федерації. Він власноруч підписав судові рішення про те, що ці вироки дійсно мають законну силу. Після його підписів бранців Кремля примусово етапують в російські колонії на території РФ, що теж є порушенням міжнародного гуманітарного права”, — пояснила правозахисниця Ірина Сєдова.
Під час заходу Кримська правозахисна група закликала кримчан передавати правозахисникам документи та докази злочинів, які стаються в тимчасово окупованого Криму.
Правозахисники передадуть інформацію та докази щодо всіх злочинців до державних органів для відкриття кримінальних проваджень і накладення санкцій. Також ці списки передадуть представникам країн Європейського Союзу та США для занесення цих осіб до санкційних списків на міжнародному рівні.
Також під час пресконференції кримські правозахисники закликали міжнародних партнерів України розробити такі міжнародні документи, які б включали відшкодування Росією заподіяної шкоди з моменту її військової операції із захоплення Кримського півострова у лютому 2014 році.
Нагадаємо, у липні 2023 року керівний партнер Global Rights Compliance LLP Вейн Джордаш на полях Кримської платформи заявив, що Міжнародний кримінальний суд недопрацьовує в питанні розслідування міжнародних злочинів щодо цивільних у тимчасово окупованому Криму.
