“Мобільні слідчі” ефективніше розслідуватимуть злочини в АТО – правозахисники
Міжнародні злочини на сході України правоохоронці розслідують несистемно та неефективно. Експерти радять створювати мобільні групи зі слідчих з різних регіонів. Провівши розслідування в одній місцевості, їхати в іншу.
Про це каже керівниця відділу Східної Європи і Центральної Азії FIDH Александра Кулаєва й радить скористатися досвідом розслідування злочинів в Югославії. Там якраз створювали мобільні групи зі слідчих з інших регіонів.
Про це інформує кореспондент Центру інформації про права людини.
Експертка зауважує, що в Україні зараз розслідування зіштовхується із суб’єктивними складнощами.
“Злочини на сході України вчинялися військовими або правоохоронними органами. Система не змінилась. Територія спочатку знаходилась під контролем одних сил, а потім – інших. Співробітники цих органів залишаються одні й ті ж самі. Отже, одним й тим самим людям пропонується розслідувати порушення, злочини, які були вчинені, як мінімум, їхніми відділеннями, якщо не ними самими. Тому необхідно створювати мобільні слідчі групи”, – каже Александра Кулаєва.
На сході України стаються такі брутальні порушення прав людини, як масові вбивства, систематичні сплановані катування, викрадення людей та ін.
“Йдеться про вчинення катувань як засобу здійснення операцій на контрольованих територіях. Йдеться не про поодинокі випадки, а про цілий регіон, де відбуваються викрадення людей, позбавлення їх свободи, катування, погрози життю та масове застосування імітацій розстрілів з метою психологічного насильства”, – зазначає Кулаєва.
Вона каже, що Управління з розслідування злочинів проти миру, безпеки людства та правопорядку при Генпрокуратурі має занадто мало ресурсів. Підрозділ, що має розглядати найбільш серйозні злочини, складається із 34 співробітників.
“Це дає легке пояснення, чому розслідування злочинів мине не так швидко, як нам би хотілось. Треба надавати людські, фінансові ресурси та інші можливості”, – переконана Александра Кулаєва.
Правозахисниця Євромайдан SOS Марія Томак також коментує, що вітчизняні правоохоронці самі собі суперечать, коли “звітують” про розслідування міжнародних злочинів.
“Навіть на звільнених територіях ми не бачимо системного розслідування. Вони дуже розпорошені. Піднімаючи це питання в Генпрокуратурі, слідчі кажуть: “У нас є бачення, що ми будемо розслідувати фрагментарно, а потім справи складемо у велику купу”. Але найцікавіше, що це суперечить їхнім словам про те, що вони розслідують російську агресію проти України. Якщо ви розслідуєте агресію, то не можна розслідувати окремі справи щодо тортур, вбивств тощо”, – каже Томак.
Національній владі необхідно розглядати усі злочини, які описуються в Римському статуті, тому що Міжнародний кримінальний суд (МКС) буде враховувати повний спектр злочинів, наголошує Керрі Комер, постійна представниця Міжнародної організації за права людини (FIDH) при Міжнародному кримінальному суді.
“МКС не буде відбирати окремі випадки, які, на думку української влади, найбільш важливі й пріорітетні. Міжнародні злочини – це особливий тип злочинів, які відрізняються від окремого індивідуального вбивства або викрадення людини, тому що вони поширені та системні. Це напад на цивільне населення. Треба простежити, чи був у цих злочинах командний ланцюг”, – каже Комер.
Також експерти рекомендують адаптувати українське законодавство до норм Римського статуту й налагодити координацію між різними структурами МВС, Генпрокуратури та СБУ.
Відповідно до представленої доповіді правозахисників, переслідувань та утисків зазнали релігійні лідери, представники політичних партій, рухів, активісти з певними поглядами, нацменшини, бізнесмени, співробітники державних структур тощо.
Нагадаємо, раніше представники інституту “Відкрите суспільство” запропонували Україні створити окремий міжнародний механізм в розслідуванні злочинів із залученням міжнародних експертів. Цим механізмом пропонується також розслідувати корупційні злочини навіть на вищих рівнях влади.
