Апеляційний суд у Москві залишив чинним “вирок” правозахиснику Максиму Буткевичу, якого в полоні засудили до 13 років колонії
У Москві перший апеляційний суд загальної юрисдикції розглянув апеляцію на “вирок” українському правозахиснику та військовому Максиму Буткевичу, якого так званий суд “ЛНР” засудив до 13 років колонії суворого режиму. Суд залишив “вирок” чинним, однак ухвалив зарахувати до терміну ув’язнення фактичний час тримання під вартою з 19 серпня 2022 року.
Про це повідомляє російське медіа “Медіазона“.
“Чекаємо на обмін. Немає обміну – пишемо касацію”, – сказав наприкінці засідання адвокат Соловйов Максиму Буткевичу.
10 березня 2023 року окупаційний “суд” у Луганській області призначив правозахиснику та військовому Максиму Буткевичу 13 років колонії за те, що він нібито, перебуваючи в Сєвєродонецьку, поранив двох жінок, вистріливши з гранатомета в під’їзд житлового будинку. Сьогодні відбулося засідання за апеляційною скаргою на цей вирок.
Як повідомляє “Медіазона”, ці дві нібито потерпілі, Афоніни, не побажали взяти участь в апеляційному засіданні. Ще один потерпілий, Сахан, надав заяву про значну завдану шкоду. Проте він також не з’явився на засідання.
Підтримати правозахисника прийшли до суду співробітники консульств Німеччини, Великої Британії та Франції, а також правозахисники “Меморіалу” Олег Орлов та Світлана Ганушкіна.
Сам правозахисник був присутній на засіданні через відеоконференцію з Луганська.
Прокурор “з урахуванням специфіки змісту висунутого звинувачення” не дозволив відеознімання процесу. На що колегія суддів погодилася з ним і дозволила лише фото- та відеофіксацію засідання в перервах, але не в самому процесі.
За сукупністю звинувачень у “вироку” першої інстанції Максиму Буткевичу присудили 13 років колонії суворого режиму.
Крім того, його зобов’язали компенсувати збитки потерпілих у справі: по мільйону рублів Афоніним – матері та дочці – і 600 тисяч Сахану.
Перший апеляційний суд загальної юрисдикції частково змінив вирок Максиму Буткевичу. Трійка суддів залишила чинними 13 років ув’язнення. Але судді ухвалили зарахувати фактичний час тримання під вартою з 19 серпня 2022 року – тобто з моменту відповіді з міноборони, яка підтверджує, що Буткевич був ув’язнений. Отже, термін ув’язнення зменшено на сім місяців.
Напередодні українські правозахисники закликали світову спільноту продовжувати тиск на Російську Федерацію для звільнення Максима Буткевича та всіх несправедливо ув’язнених українських військових та цивільних громадян, а також закликали українську владу розслідувати цей злочин, а міжнародну спільноту – ввести персональні санкції проти всіх, хто причетний до фабрикації справи проти Максима Буткевича.
Нагадаємо, Максим Буткевич понад 20 років присвятив правозахисній діяльності. Був співзасновником та координатором проєкту “Без кордонів”. Протягом багатьох років виступав одним з організаторів та модератором показів і подій міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Входив до Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України. Був тренером мережі Будинків прав людини.
У 2019–2021 роках – безпосередній учасник і координатор впровадження системи моніторингу та швидкого реагування на порушення прав людини в Україні ReAct, Альянс громадського здоров’я, а після впровадження системи – консультант.
Виступав з лекціями про права людини, мову ворожнечі для журналістів, активістів, працівників МВС та владних структур в Україні та в інших країнах на запрошення.
Працював в офісі Управління Верховного комісара в справах біженців ООН в Україні.
Буткевич вступив до лав ЗСУ в березні 2022 року. Потрапив до російського полону в червні 2022-го.
Його батько Олександр Буткевич одразу казав, що Росія збирається влаштувати показове судилище над сином. Буткевича під час фейкового процесу називали “нацистом” і приписали йому слова журналіста видання “Український тиждень” Богдана Буткевича, сказані 2014 року про те, що на Донбасі “півтора мільйона зайвих людей”.
Згодом чоловіка засудили до 13 років колонії за надуманим звинуваченням: нібито він у Сєверодонецьку 4 червня 2022 року вистрілив із гранатомета в під’їзд житлового багатоповерхового будинку, де ховалися дві місцеві мешканки.
Водночас видання “Ґрати” в межах журналістського розслідування виявило, що Буткевич не міг бути у вказаному місці в зазначений час. Чоловік узагалі не перебував на Донбасі, принаймні до 14 червня, про що свідчать його листування з колегами та близькими в той час.
Україна закликала світ засудити процес над Буткевичем, засудженими разом з ним військовими Віктором Похозеєм та Владиславом Шелем, а також усіма іншими українцями, яких незаконно тримають на окупованих українських територіях та в Росії.