Президент відповів на петицію щодо закону про заборону російських книжок

Президент Володимир Зеленський відповів на петицію “Захистити український культурний простір від “русского міра”, де його закликали невідкладно підписати закон про заборону ввезення та розповсюдження російської видавничої продукції: за його словами, до документа є низка питань.

Відповідь оприлюднили на сайті Офісу президента України. 

Зокрема, Міністерство юстиції запропонувало ветувати цей закон, оскільки закладені в ньому норми щодо ввезення та розповсюдження видавничої продукції, випущеної у світ мовою держави-агресора, матимуть ознаки невідповідності частині 3 статті 10 та частині 2 статті 24 Конституції України.

Водночас Міністерство закордонних справ вважає за доцільне застосувати до закону право вето. У МЗС зазначили, що нинішній його текст не відповідає нормам та стандартам Євросоюзу у сфері прав людини, зокрема свободи думки, захисту прав національних меншин, заборони дискримінації за мовною ознакою, а тому може ускладнити процес перемовин про вступ України до ЄС.

У відповіді уточнюється, що закон скерували до ЄС для додаткового оцінювання його впливу на виконання зобовʼязань у частині захисту прав національних меншин, зокрема мовних.

Нагадаємо, що парламент ухвалив законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України” в червні минулого року. Документ підтримали 306 нардепів. Він забороняє імпорт видавничої продукції з Росії та Білорусі, видання і продаж книжок авторства громадян РФ, сприяє виданню книжок українською мовою та перекладам українською творів світової літератури, запроваджує механізми захисту від російської пропаганди.

Попри це документ досі не підписаний президентом України.

Петицію щодо невідкладного підписання закону зареєстрували на сайті офіційного онлайн-представництва президента України 16 травня 2023 року.

Вже 30 травня вона набрала необхідні для розгляду очільником держави 25 тисяч голосів.

Раніше ZMINA повідомляла, що Міністерство культури та інформаційної політики створило раду, яка працюватиме над питаннями дерусифікації, декомунізації та деколонізації. Віднині органи місцевого самоврядування в діалозі із суспільством мають доходити спільного рішення щодо демонтажу чи перенесення пам’ятників та інших об’єктів радянського минулого й далі координувати його з радою.