Рома, звинувачуваного у зґвалтуванні та вбивстві дитини у 2016 році, засудили до довічного увʼязнення попри великі неузгодженості у справі
1 лютого Приморський районний суд Одеси визнав мешканця Одеської області Михайла Чеботаря винним у зґвалтуванні та навмисному вбивстві 8-річної дівчинки Ангеліни Моїсеєнко у селі Лощинівка Ізмаїльського району у серпні 2016 року. Адвокат оскаржуватиме це рішення в апеляційному суді та, ймовірно, подаватиме скаргу до ЄСПЛ.
Про це виданню ZMINA повідомив керуючий партнер АО “Прайм Юріс”, адвокат, експерт Ради Європи Андрій Лещенко.
Так, 27 серпня 2016 року в Лощинівці знайшли тіло восьмирічної Ангеліни Моїсеєнко на пустирі недалеко її будинку.
“Невідомо за якими ознаками, але майже відразу після знаходження тіла дівчинки поліція прийшла додому до 21-річного Михайла Чеботаря. Його незаконно позбавили свободи та катували, аби той визнав себе винуватим. У нього також провели незаконний обшук, адже знали, що він не зможе себе захистити, оскільки у нього не буде грошей на адвокатів, призначивши його “цапом відбувайлом”, – заявив адвокат.
Резонанс справи викликав “соціальний вибух”, що стався у Лощинівці 27 серпня 2016 року, коли мешканці села за підтримки радикалів почали трощити та нищити поселення ромів, проганяючи їх з села.
За початковою версією сторони обвинувачення, Михайло Чеботар здійснив ці дії у період з 02:00 до 03:00 години.
За версією захисту, ці дії вчинив один зі свідків, вітчим Ангеліни, який жив з дівчинкою та виховував її. Того вечора компанія сусідів святкувала день народження, після чого вони приблизно о 00:30 вирушили у місцевий бар. Дорогою до бару, Михайло разом з вітчимом Ангеліни, Олександром Матяшем, зайшли до них додому перевірити, чи сплять діти. Вітчим побачив, що дівчинки не було в її ліжку, а коли вона зʼявилася, почав її бити. Тоді Чеботар підняв дівчинку та заступився за неї, а потім пішов з будинку.
О першій годині ночі Михайло був у барі та весь час знаходився серед друзів. За свідченням свідків, приблизно через годину до бару зʼявився вітчим, який був вже в іншому одязі й злий. Він підійшов до дружини й щось сказав їй, розмахуючи руками. Приблизно за 15 хвилин вітчим покликав Чеботаря за бар, і, коли нікого не було, передав йому дві викрутки, що позичив напередодні. Чеботар каже, що просто взяв і поклав їх собі в кишеню.
Тим часом тодішній голова Одеської ОДА Михайло Саакашвілі наступного ранку після трагедії заявив, що “вбивцю знайшли, і цього нелюда покарають”. Після цього справу передали розслідувати слідчому управління ГУНП в Одеській області.
Захисники Михайла прямо стверджують про фабрикацію справи.
Так, за висновками експертиз смерть дівчинки настала з 22:30 до 01:30. За висновками повторної експертизи, це було не раніше 23:30 і не пізніше 01:30, коли у Чеботаря було алібі.
Потім, як зазначає Лещенко, експерти у суді за наполяганням одного з суддів “дотягували” час до зазначеного в обвинувальному акті.
“Загалом характер трупних плям на 2-й стадії дифузії ніколи в історії науки ще не був менше ніж через 8 годин. А за вироком суду, попри те, що усі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого, суд визначив як неточності експертиз за поясненнями експертів, створивши прецедент, який увійде в історію науки криміналістики, адже 2-га стадія трупних плям виникла через 6 – 6 з половиною годин з моменту огляду”, – пояснив він.
Матеріали справи захисники Михайла отримали напередодні передання їх до суду, 27 грудня 2016 року. З’ясувалося, що в одній з експертиз під нігтями жертви не знайшли ДНК Михайла. Натомість виявили ДНК третьої невідомої особи.
“Ми вважали, що це ДНК належить Матіяшу і просили суд взяти у нього аналіз та провести експертизу. Вже під час розгляду у Приморському суді прохання частково задовольнили, відібрали в Олександра зразки, але потім все одно не використали попередні результати експертиз, не порівнявши їх з ДНК дівчинки.
Під час допиту у суді експерт заявив, що на викрутці дійсно ДНК-ознаки третіх осіб. Потім ми самі порівняли зразки усіх досліджень, і на викрутці як знарядді вбивства взагалі було лише 2 інформативні локуси Чеботаря, а інші локуси містять ознаки, які належать або дівчинці, або вітчиму”, – заявив Лещенко.
Але на численні аргументи сторони захисту суд так і не надав відповіді. Зокрема, у вироку не відповіли на аргумент про те, що і на пустирі й на тілі дівчинки було багато рослинності та реп’яхи, а на одязі Чеботаря нічого не виявили.
Крім того, за показами та детальним аналізом свідків, Чеботар пішов додому о 02:00, коли компанія розійшлася, а мати дівчинки поверталася додому через пустир о 02:20, і за її свідченнями, все було тихо.
“Тобто часу банально зробити усе, що вказано в обвинувальному акті, не було. Але суд відкинув показання свідків, які надавали покази щодо часу на користь Чеботаря М.А., вказавши, що вони були в стані алкогольного сп’яніння”, – додав захисник.
У 2017 році суддя Приморського суду Дмитро Осіїк зобов’язав прокуратуру фактами внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та почати перевірку інформації щодо тортур, які вчинили поліцейські щодо Чеботаря. Протягом майже чотирьох років справа тричі закривалася. 2 червня 2021 року ДБР поновило розслідування.
Разом зі своїм адвокатом Чеботар подавав численні скарги щодо його затримання. Згодом, 10 листопада 2022 року, ЄСПЛ встановив, що Україна порушила його права за статтею 3 Європейської конвенції з прав людини (заборона катувань) і статтею 13 (право на ефективний засіб правового захисту в національному органі). Чоловіку присудили 9800 євро відшкодування збитків, а також 250 євро на судові та інші витрати.
Він також скаржився на нелюдські та такі, що принижують гідність, умови в Одеському СІЗО. Його тримали в маленькій камері з чотирма іншими чоловіками, внаслідок чого він заразився відкритою формою туберкульозу.
Попри це українські суди наполегливо відмовлялися звільнити Чеботаря з-під варти. Розгляд справи просувався повільно – постійно призначали нові експертизи, допитували свідків тощо. Однак після рішення ЄСПЛ процес активізувався і рішення щодо довічного увʼязнення винесли менш ніж за три місяці.
“Українські суди прискорилися, але продовжили незаконне тримання під вартою. Апеляція залишила це в силі. До того, як у Європейському суді озвучили рішення, прокурор казав, що проситиме 15 років позбавлення волі. Однак після, у дебатах, попросив довічне. І суд задовольнив це прохання”, – додав адвокат обвинуваченого.
Крім того, адвокату відомо й про фальсифікацію доказів. Зокрема, слідство нібито направляло на аналіз змиви з рук Чеботаря. Однак насправді їх не збирали. У результаті аналіз показав, що 100% змивів належать дівчинці, змивів з рук Михайла не знайшли.
Частину доказів також перепаковували. Зокрема, кров відбирали у скляні колби, а до експертів вони потрапляли на серветках. Захисники не розуміють, як і чому це сталося.
“Звичайно, ми будемо оскаржувати це рішення в апеляційному суді та, ймовірно, будемо подавати скаргу в ЄСПЛ. Українські суди не хочуть, щоб справа набирала розголосу та стала міжнародним скандалом. Саме тому вони намагаються змусити Чеботаря визнати свою провину. Але він не буде зізнаватися у тому, чого не робив. Тому на нашу думку, суд виніс необґрунтований та несправедливий вирок, який ми будемо оскаржувати”, – підсумував Лещенко.
Читайте також: Обраний винним: Як рома судять за вбивство в Лощинівці