У Раді пропонують заборонити використовувати російські джерела в освіті та науці

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №7633  щодо заборони використання російських джерел інформації в освітніх програмах, у науковій та науково-технічній діяльності. Відповідний проєкт закону підтримали 282 депутати.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Фото: Рубрика

Автори документа обґрунтовують потребу прийняття акта тим, що РФ – авторитарна держава, де немає свободи слова та академічної свободи, де освітня та наукова діяльність пов’язані з державною пропагандою.

У проєкті закону наголошується, що у російських академічних текстах поширюються погоджені владою РФ погляди на суспільство, історію, культуру тощо. Використання таких матеріалів, на думку авторів, обмежує можливості української освітньої та наукової спільноти покинути сфери впливу Росії.

За словами однієї з ініціаторок документа народної депутатки від фракції “Голос” Інни Совсун, в українських університетах  студенти досі навчаються за підручниками, написаними в Росії та цитують у дисертаціях російських авторів.

“Ми багато зусиль витратили на дискусії, чи є в українській школі місце для Толстого і Достоєвського. Але “російський мір” зачаївся в значно менш помітних текстах. У навчальних програмах українських університетів”, – сказала вона.

Відповідно до тексту законопроєкту, складові освітньої, науково-освітньої програм та наукові дослідження програми не можуть містити посилання на джерела інформації, створені:

• на території Росії;
• державною мовою РФ;
• фізичною особою, яка є громадянином Росії;
• юридичною особою, зареєстрованою на території РФ або кінцевим бенефіціарним власником якої є резидент РФ.

Натомість згідно з документом, держава має зобов’язатись видавати та поширювати джерела інформації у сфері наукової та науково-технічної діяльності українською мовою. 

Законопроєкт викликав у соцмережах неоднозначну реакцію наукової спільноти.

Зокрема, історикиня Оксана Кісь підтримала ініціативу: “Чудово! Геть від Москви! Якщо хочемо жити як цивілізований світ, то таки доведеться докласти зусиль для опанування мов того світу, бо на двох стільцях всидіти не вдасться”. 

Своєю чергою історик Ігор Сердюк зазначив, що такі речі законом не змінити: “Слід формувати практики і змінювати культуру та середовище. За відсутності політичної волі (як, наприклад, НАЗЯВО і плагіат) знову переможуть імітатори й ті, кому байдуже, що писати і які джерела використовувати”. 

Нарікають і представники природничих наук, нагадуючи, що чимало праць російською у сфері фізики чи хімії стали науковою класикою, а деякі з них написані, зокрема, й українськими авторами.

Так, фізик Семен Єсилевський зазначає, що “вносити подібні зміни в освітні програми – це ще якось зрозуміло”, однак застосовувати таку заборону в науковій роботі вважає “повним абсурдом”.

У жовтні ZMINA писала, що викладача одного зі столичних вищих навчальних закладів оштрафували за використання російської мови під час проведення занять для студентів 3 курсу. Напередодні набрала чинності відповідна постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за застосування недержавної мови під час освітнього процесу.

Нагадаємо, що із 16 липня за порушення мовного законодавства почали карати попередженням або штрафом. Водночас штрафи можуть бути оскаржені в суді.

Штрафи можуть бути накладені за порушення мовного закону у сфері освіти, науки, культури, книговидання, користувацьких інтерфейсів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, реклами, технічної та проєктної інформації, охорони здоров’я, спорту, телекомунікацій, поштового зв’язку та транспорту.