ГУР оголосило винагороду у 100 тисяч доларів за Ігоря Гіркіна
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оголосило про гарантування виплати 100 тисяч доларів за передачу Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) в український полон.
Про це повідомили на сайті відомства.
Інформація про те, що Стрєлков, ймовірно, відправився на фронт, з’явилась, коли користувачі мережі помітили, що той довго не дописував у власний канал у телеграмі.
Дружина Стрєлкова Мирослава Регінська згодом виклала світлину з ним у військовій формі та написала: “На запитання: “Де Ігор Іванович?”, “Чи все в нього добре?”, “Куди пропав?” тощо. Відповідаю: “Незабаром вийде на зв’язок”.
“Один з найвідоміших російських терористів вирішив поновити свою участь у війні проти нашої держави. Головне управління розвідки Міністерства оборони України гарантує виплату $100 000 за передачу Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) в український полон”, – відреагували на це у ГУР.
Після появи інформації про те, що Гіркін відправився на фронт, у твіттері також оголосили збір грошей на винагороду тим, хто здасть його у полон. До збору долучились активіст Сергій Стерненко, голова Луганської ОВА Сергій Гайдай, військовий та письменник Валерій Маркус, український тенісист Сергій Стаховський та інші. Загалом за колишнього ватажка бойовиків так званої “ДНР” зібрали 50 тисяч доларів.
Ігор Гіркін – відставний офіцер збройних сил РФ та колишній полковник ФСБ, який, зокрема, керував захопленням Слов’янська на Донеччині, що стало ескалацією конфлікту на Донбасі у 2014 році.
“Спусковий гачок війни таки натиснув я. Якби наш загін не перейшов кордон, у результаті все скінчилося б, як у Харкові, як в Одесі. Було б кілька десятків убитих, обпалених, заарештованих. І на цьому б скінчилося”, – казав сам Стрєлков.
До того, як захопити Слов’янськ, Гіркін у Криму очолював диверсійний загін. Згідно з інформацією СБУ, на півострів він прилетів рейсом Шереметьєво–Сімферополь 26 лютого 2014 року, а вже у ніч на 27 лютого відбулося захоплення Верховної Ради АРК, що стало початком анексії.
Також Гіркін організовував збір кримських депутатів для призначення так званого референдуму й командував штурмом фотограмметричного центру в Сімферополі.
У Слов’янську, куди він потрапив вже у квітні 2014-го, як розповідали свідки правозахисникам, від рішення Гіркіна залежало, чи затримуватимуть когось, а на певному етапі окупації він запровадив у місті “воєнний стан” і “військовий трибунал”, який ухвалював вироки про страти.
“Достеменно кількість засуджених та страчених цим “трибуналом” людей невідома, але принаймні четверо осіб саме так було засуджено до смертної кари і, ймовірно, розстріляно. Інших незаконно затриманих цивільних осіб переводили до СІЗО в Слов’янську і змушували копати траншеї під українським мінометним і артилерійським вогнем. Ігор Гіркін брав участь у засіданнях цього псевдосуду, його особистий підпис стоїть під смертними вироками”, – розповідали правозахисники у 2020 році.
Інформацію про порушення прав людини та міжнародного права у період тимчасової окупації Слов’янська російськими бойовиками у 2014 році збирали до початку повномасштабного вторгнення. Декілька років тому там знайшли останки тих, хто загинув під час окупації.
Вже декілька років в Україні Гіркін є підозрюваним в порушенні законів та звичаїв війни
Окрім цього, Гіркін проходить у справі щодо збиття малайзійського боїнга рейсу МН-17.
Як встановили слідчі, вранці 18 липня 2014 року він розмовляв з Сергієм Дубинським, який пов’язаний з евакуацією “Бука” з підконтрольної сепаратистам території України назад до Росії. Останнього вважають організатором бойового застосування установки.
Фотографія обкладинки: AFP