“У мене досі осколок у ребрі”: 25 лютого росіяни розстріляли в Гостомелі понад десяток цивільних
Правоохоронці здобули докази причетності конкретних військовослужбовців Росгвардії РФ до масових розстрілів цивільних з використанням автоматичної зброї та бронетехніки в Гостомелі 25 лютого цього року. Нині про підозру в порушенні законів та звичаїв війни повідомили вже двом російським військовим.
Про це повідомили в Нацполіції.
Загалом росіяни з усіх видів наявного озброєння розстріляли 12 автомобілів. В одну з автівок поцілили 178 разів.
“Розстрілювали ці транспортні засоби, можна сказати, як на сафарі. Кількість влучень – щонайменше 38. Таку кількість випускати в транспортний засіб – це не разовий постріл. То була централізована команда”, – каже начальник слідчого управління кримської поліції Олександр Климовський.
Правоохоронці допитали понад сотню свідків та призначили більш ніж 70 експертиз. Одна з водійок, на ім’я Катерина, розповіла, що 25 лютого поїхала до гостомельського моста, щоб перевірити, чи може вивезти трирічного сина з міста:
“Зрозуміла, що там уже палали машини, він (міст. – Ред.) був розбитий і вивезти дитину в мене не вийде”, – пригадує жінка.
Стріляти росіяни почали, коли Катерина зупинилася біля автівки “Жигулі”, під якою лежав чоловік.
“Я просто накрила руками голову і пам’ятаю, що казала собі спуститися нижче, але тіло мене не слухалося. Коли забрала руки, побачила, як на мої руки капає кров. Було важко дихати. Відкрила двері автомобіля і побігла через дорогу в ліс, упала, подзвонила подрузі, з якою був мій син. Я сказала: якщо помру, то всинови мою дитину. Не розуміла важкість поранення. Все плече в дрібних осколках. Ззаду в ребрі в мене досі є осколок, досить великий. Всього їх десь 14”, – розповідає про наслідки пережитого Катерина.
Серед людей, які також отримали поранення внаслідок розстрілу, громадянин Німеччини, який їхав до Гостомеля забрати родину.
“Він першим потрапляє під вогонь. Залишається, на щастя, живим. Чоловік зміг у подальшому забрати дружину та дитину й виїхати через кілька днів”, – розповідає Климовський.
Ще один поранений – мешканець Чернігівської області. Саме біля його автівки зупинилася Катерина.
“Побачивши розстріляні транспортні засоби, він намагався розвернутися. В момент розвороту повернувся передньою частиною до засідки, де стояв російський БТР. Концентрація була до півтора десятка росіян, які прямо спостерігали за ним. І в момент, коли він почав розвертатися, всі вони відкрили по ньому вогонь з усього, що в них було”, – говорить Климовський.
Одним із загиблих 25 лютого є громадянин Росії, який довгий час мешкав у Гостомелі. Чоловік згорів в автівці. Також росіяни вбили хлопця та дівчину 2000 року народження. В автівку, в якій вони їхали, окупанти влучили 128 разів.
Нині правоохоронці змогли встановити особи трьох командирів, які незаконно наказали розстрілювати цивільне населення, та “категорично ототожнити” двох стрільців, яким і оголосили про підозри.
Це не перше свідчення того, як російські військові під час окупації Київщини розстрілювали автівки з цивільними.
Так, наприкінці лютого на дорозі між селами Здвижівка та Блиставиця росіяни розстріляли автівку з родиною. Внаслідок цього загинули голова родини, його дружина та 17-річний син. Куля, випущена російськими військовим, потрапила й у голову п’ятирічній доньці загиблих, але її вдалося врятувати лікарям.
Як відомо, правоохоронці виявили 1 352 тіла вбитих росіянами цивільних мешканців Київщини.
Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
Такими злочинами вважають:
- умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
- катування і нелюдське поводження;
- зґвалтування;
- руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
- примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
- використання населення як “живих щитів”;
- депортація до Росії чи на окуповані нею території;
- викрадення і незаконні арешти цивільних;
- взяття заручників;
- напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
- віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
- використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
- використання отруйних речовин;
- напади на релігійні й культурні установи;
- розграбування суспільної та особистої власності тощо.
Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.
Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.
Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.
Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так платні психологічні консультації.