У місці масового поховання поблизу Ізюма ексгумували 447 тіл вбитих українців – ДСНС
На місці масового поховання поблизу деокупованого Ізюма Харківської області ексгумували 447 тіл закатованих та вбитих людей. Серед загиблих п’ятеро дітей. Стать 11 не вдалося встановити.
Про це повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій.
Завершення ексгумації у місці масового поховання поблизу Ізюма. Джерело: ДСНС“Наш обов’язок – допомогти кожній жертві, яку вклала у цю братську могилу російська чума. Допомогти, щоб рідні могли поховати своїх близьких, а їхні душі нарешті знайшли спокій. 447 – стількох вдалося знайти на місці масового поховання в Ізюмі спільними зусиллями військових, поліцейських, рятувальників”, – зазначили у ДСНС.
Місце масового поховання людей поблизу Ізюма. Джерело: ДСНСЗ місця масового поховання поблизу Ізюма вилучили 447 тіл загиблих. З них: 194 – чоловіки, 215 – жінки, 22 – військові, 5 – діти, 11 – рештки осіб, стать яких не визначена. Про це повідомив начальник слідчого управління Головного управління Нацполіції в Харківській області Сергій Болвінов.
“У багатьох загиблих відсутні кінцівки, зв’язані руки, осколкові поранення, травми голови та грудної клітки, поранені або відсутні геніталії, переломи ребер, колото-різані поранення, скрізні кульові поранення, мотузки на шиї”, – написав головний слідчий Харківщини.
Він також зазначив, що досудове розслідування триває, йдуть усі необхідні слідчі дії для встановлення причетних осіб та правосуддя.
Як відомо, на деокупованій території Харківської області правоохоронці виявили 18 місць, де російські військовослужбовці утримували та катували цивільних мешканців. Також вдалося встановити особи понад тисячу росіян, які чинили злочини під час окупації.
Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
Такими злочинами вважають:
- умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
- катування і нелюдське поводження;
- зґвалтування;
- руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
- примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
- використання населення як “живих щитів”;
- депортація до Росії чи на окуповані нею території;
- викрадення і незаконні арешти цивільних;
- взяття заручників;
- напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
- віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
- використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
- використання отруйних речовин;
- напади на релігійні й культурні установи;
- розграбування суспільної та особистої власності тощо.
Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.
Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.
Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.
Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так платні психологічні консультації.
