“Може, його забрати на перевиховання?”: що змінилося на російських пунктах фільтрації, коли почався контрнаступ ЗСУ

Ризик затримання на блокпостах перед Кримом і на адміністративному кордоні окупованої автономної республіки значно зріс. Це повʼязано з пошуком росіянами диверсантів, шпигунів і зрадників, який активізувався після того, як Збройні сили України почали вражати військові обʼєкти ворога в Криму.

Про це повідомляє Медійна ініціатива за права людини, посилаючись на слова місцевого жителя Максима.

Фото: Reuters

З Херсонської області у бік півострова йде дві дороги – через Чонгар і Армянськ. Саме тут росіяни облаштували фільтраційні пункти. Про те, як перевірка відбувається у Чонгарі, розповів Максим, який разом із батьками пройшов це кілька днів тому.

За словами хлопця, на виїзді перевіряють татуювання, телефони та документи. Перевірка зайняла пів години, її здійснювали російські військовослужбовці. Наступний блокпост був у самому Криму, де була така сама процедура. На третьому блокпості в Криму стояли військові РФ, ФСБ і кадирівці.

“До українців вони ставляться, мов до сміття. Я маю татуювання на тілі. Вся моя права рука забита, але малюнки схожі на зоопарк, дитячі. Вони розпитували мене, що означають ці татуювання. На лівому та правому колінах також маю тату – дати народження моїх батьків. Військові спитали, чи знаю я, що цифри на колінах під час Другої світової війни били нацистам, то ж я – ніби як нацист”, – розказав Максим.

За кілька тижнів до цього, як зазначає хлопець, через Крим виїжджала його подруга разом із батьком, і тоді фільтраційних блокпостів на території півострова не було. Утім, під час перевірки на КПП “Чонгар” їх протримали 8 годин. Причина – татуювання батька часів СРСР: серп і молот на руці та ще одне, яке вказувало на те, що він – моряк.

Подібні символи викликають у військових РФ підозри, оскільки вони вважають, що люди бʼють їх спеціально, для того, щоб їх пропустили. Максим розповідає, що одна з жінок, яка стояла з ними в черзі на виїзд через Крим, сказала, що напередодні на блокпості забрали чоловіка за те, що він був атовцем. Саме цій категорії громадян, як і волонтерам, жити на території окупованої Херсонщини та виїжджати звідти найнебезпечніше.

“Далі росіяни почали оглядати мої речі. У наплічнику я мав пляшку віскі, її поклав мій батько. Військовий запитав: “Ви що, пиячити збираєтесь?” Потім до моїх батьків: “Може, його забрати на перевиховання?” Взялися перевіряти телефон. Я його почистив заздалегідь. Історії, фотографії – все видалив. Але не помітив відео, на якому знято, як летить російський гвинтокрил”, – згадує Максим.

Окупанти почали питати, чи не працює він на ЗСУ. Хлопець сказав, що зняв відео для себе. Тоді вони забрали паспорт і телефон Максима, і кудись пішли.

На блокпості їх тримали 6 годин, після чого сказали, що можна їхати, попередивши, щоб більше нічого такого не знімали. Відео із гвинтокрилом видалили.

Родина Максима попрямувала в бік Грузії, де на кордоні стояли працівники ФСБ і російські військові. За пропуск вони вимагали 200 доларів. Коли ж батько відмовився, пригрозили, що заберуть машину і дітей, тому гроші довелося віддати. Їх пропустили.

Нагадаємо, що українці під час в’їзду до Криму вимушені проходити фільтрацію, яка триває близько 10 годин. Подібні “перевірки” хочуть зробити і на блокпості у Василівці – на межі тимчасово окупованих територій та підконтрольних Україні. 

Як відомо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

 Такими злочинами вважають:

• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
• примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортація до Росії чи на окуповані нею території;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• взяття заручників;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи;
• розграбування суспільної та особистої власності тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.

Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.

Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так платні психологічні консультації.