Депортованих до РФ українців вперше вдалося доправити до Естонії — Людмила Денісова
Перших сімох депортованих до РФ українців, які перебували в таборі у Пензенській області, вдалося доправити до міста Нарва в Естонії.
Про це повідомила Уповноважена з прав людини у Верховній Раді Людмила Денісова.
Серед них — сім’я з трьома дітьми, уточнила вона.
Денісова нагадала, що минулого тижня до неї звернулися волонтери з Росії, які виявили три табори для депортованих українців в Пензенській області. Вони відвідали один із таких таборів, де на той час перебували понад 400 осіб, — здебільшого жінки та 147 дітей різного віку, включаючи немовлят.
“Наші громадяни були у вкрай важкому та пригніченому становищі, не мали одягу, харчів, предметів гігієни, адже їх забрали із Маріуполя прямо з бомбосховища”, — написала Омбудсман.
Завдяки спільній роботі з російськими волонтерами, консульською службою в Естонії та естонською стороною перших сімох українців 16 квітня з табору у Пензенській області доправили до міста Нарва в Естонії. Там вони вже отримують допомогу.
Наразі готується перевезення наступної групи депортованих українців.
Денісова нагадала громадянам України, які зараз перебувають у РФ і не знають, як дістатися України чи країн Європи, що вони можуть скористатися пунктом пропуску через кордон РФ до міста Нарва, де їм нададуть допомогу консульська служба України та місцеві громади.
Уся інформація та корисні телефони, необхідні для перетину кордону та перебування в Естонії за посиланням:
https://www.estonia-for-ukraine.com/
Отримати додаткову інформацію можна на гарячій лінії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яка працює безкоштовно та цілодобово, 0 800 50 17 20.
Всього станом на 16 квітня, за інформацією російських чиновників, з України примусово вивезли 808 тисяч осіб, з яких 153 тисячі — діти, повідомила Денісова.
Раніше стало відомо, що у Росії депортованих українців запрошують переїхати до найдепресивніших російських регіонів.
Депортувати українців російська влада почала ще до повномасштабного вторгнення в Україну. Як і нині, тоді це називали “евакуацією”, а процес депортації почали з жителів ОРДЛО. За даними Денісової, спочатку йшлося про щонайменше 90 тисяч осіб. Денісова переконує, що зверталася “до всіх, в тому числі міжнародних правозахисних організацій, ООН, але ніхто не звернув на це уваги”.
Після 24 лютого вивезення українців набуло масового характеру. Депортовані перебувають, зокрема, у Володимирській, Омській, Пермській, Челябінській областях та на Сахаліні.
Тим, хто опинився в Росії, у Міністерстві реінтеграції тимчасово окупованих територій радять якнайшвидше вийти на зв’язок та передати українській стороні свої контактні дані. Зробити це можна, зокрема, за допомогою організації “Допомагаємо поїхати” та їхнього спеціального чат-бота @helpingtoleave_bot або ж через українські посольства в інших країнах. Їхні контактні дані ви можете знайти за посиланням.
Також радили спробувати виїхати до ЄС. Однак зробити це після заборони польотів для російських літаків надзвичайно важко й, за даними російських правозахисників, нині в РФ фактично запровадили воєнний стан, не називаючи це так, а тому перетнути кордон країни або дуже важко, або взагалі неможливо. Офіційно – через антикоронавірусні обмеження. Відкритими фактично лишаються тільки шляхи до Білорусі.
Попри це в Мінреінтеграції радили два варіанти:
- Через перепускний пункт Івангород – Нарва: для цього спочатку треба дістатися до Санкт-Петербурга потягом, звідти до Івангорода автостопом чи електричкою (тривалість дороги дві години, а вартість приблизно 700 рублів). Далі з Нарви радять їхати до Таллінна (тривалість дороги також дві години, а для громадян України проїзд безоплатний). Потрапивши до Естонії, радять звертатися по допомогу з будь-яких питань за номером 12-47 або +372-600-12-47. Дзвінки безкоштовні.
- Також можна придбати квиток на автобус Ecolines до Риги (Латвія) чи Вільнюса (Литва).
Нагадаємо, що примусове індивідуальне чи масове переселення або депортація осіб з окупованої території на територію окупаційної держави є порушенням статті 49 Женевської конвенції про захист жертв війни від 1949 року та статті 85 Додаткового протоколу 1 до Женевських конвенцій.