Факти катування в тернопільській поліції має всебічно розслідувати прокуратура – правозахисники

Прокуратура зобов’язана порушити кримінальні справи та розпочати розслідування заяв про катування у тернопільській поліції.

Про це заявили правозахисники, учасники Національного превентивного механізму (НПМ) сьогодні під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

Учасники брифінгу нагадали, що місяць тому моніторингова група НПМ виявила у Тернополі 11 людей, що заявляли про катування у поліції. Один із них – Ігор Козоріз – розповів, що поліцейські били його струмом та ґвалтували шваброю. Інші люди розповідали, що їм не давали спати та відмовляли у ліках (наприклад, від епілепсії). Усі випадки описані в матеріалі на порталі “Цензор.НЕТ”. Його авторка журналістка Центру інформації про права людини Тетяна Курманова стверджує, що більшість із цих людей не знайомі один з одним.

“Багато в чому розповіді цих людей збігались: їх затримували без рішення суду, привозили у так звані неофіційні місця несвободи (кабінети оперативних працівників, слідчих, кімнати для проведення слідчих дій), допитували із застосуванням сили, вимагали зізнатися в ще декількох епізодах. Але при цьому майже у всіх затриманих не були зафіксовані сліди тілесних ушкоджень.  За словами затриманих, під час допитів їх підвішували на ломах або швабрах, душили пластиковими пакетами і протигазами, били по голові пластиковими пляшками. Попри те, що суд постановив провести судово-медичне обстеження за фактом зґвалтування Козоріза, за майже два місяці його так і не провели”, – наголошує вона.

У відповідь на запит журналістки прокуратура заявила, що “факти катувань не підтвердилися”. Лише після публікації матеріалу у ЗМІ поліція почала розслідувати ці заяви, стверджує Володимир Шевченко, регіональний координатор Уповноваженого ВРУ з прав людини у Тернопільській області. Наразі своє розслідування розпочало Управління із забезпечення прав людини Нацполіції. Однак, як стверджує Шевченко, правозахисники і до цього наголошували на проблемах із недозволеними методами ведення слідства в області. Рік тому монітори НПМ під час візиту до поліції міста без попередження виявили низку порушень. Зокрема, деякі особи повідомляли, що після затримання від однієї до трьох діб оперативні працівники утримували їх у службових кабінетах, а в нічний час переводили до інших приміщень, де вони перебували під охороною оперативних працівників, у тому числі пристебнутими наручниками до батареї. Але рекомендації НПМ заборонити таку практику керівництво поліції проігнорувало.

“Факти використання недозволених методів ведення слідства поліцією Тернополя ми фіксували протягом останніх двох років. Проте мало хто з постраждалих людей хоче звертатися з офіційними скаргами через сумніви в об’єктивності розслідування прокуратурою таких фактів”, – говорить Шевченко.

Тиждень тому правозахисники підготували звернення до генпрокурора Юрія Луценка, міністра внутрішніх справ Арcена Авакова та голови Національної поліції Сергія Князєва із вимогою звернути увагу на факти ймовірних катувань. Проте жодної реакції від них досі немає.

Ситуація у Тернополі не є унікальною, говорить Сергій Перникоза, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини у діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ). Він розповідає, що 19 липня у Білій Церкві члени Асоціації виявили побиту людину, яка була замкнена в кімнаті для прийому громадян.

“Нашу заяву, яку ми подали до прокуратури по факту виявлених обставин фактично було проігноровано. Телефоном прокурор повідомив, що зазначені нами обставини не знайшли свого підтвердження. Численні “відмови” затриманих від послуг адвоката, проведення медичних обстежень за присутності інших посадових осіб, неефективність розгляду скарг на катування – про всі ці речі говорив і Підкомітет ООН з недопущення катувань під час візитів до України в травні та вересні минулого року. Як бачимо, з того часу мало що змінилось, і ці ганебні практики продовжують застосовуватись”, – стверджує він.

Експерти наголошують: механізм реагування на випадки катувань в Україні потребує негайного перегляду. А до того часу прокуратура зобов’язана проводити неупереджені та повні розслідування застосування тортур поліцією, навіть якщо жертви не хочуть подавати заяви.