У селах біля лінії зіткнення фіксують стихійні поховання цивільних: деяких хоронять без документів на подвір’ях
Із 2014 року на території Луганської та Донецької областей співробітники громадської організації “Проліска” і зафіксували понад 10 фактів неналежного поховання людей у населених пунктах поблизу лінії розмежування.
Про це розповів експерт із питань адвокації ГО “Проліска” Ігор Сосонський.
Фіксувати поховання волонтери почали ще у 2014-му, коли на Донбасі велись активні бойові дії. Однак до сьогодні, за словами Сосонського, від рідних надходять повідомлення про подібні випадки. До прикладу, у селі Старомар’ївка мешканці поховали на місцевому цвинтарі чоловіка, який загинув у власному будинку внаслідок пожежі. Оформити належним чином документи щодо смерті не вдалось.
“Це населений пункт з обмеженим доступом. Органи місцевої влади там не працюють, органи екстреної служби не заїжджають”, – розповідає Сосонський.
Похованням людей, які помирають на території вздовж лінії розмежування через уламки снарядів, що влучили в будинок, або через міни, зазвичай займаються небайдужі.
“Був випадок у Пісках, коли чоловіка поховали біля багатоквартирного будинку. Восени хтось топив грубку, щоб зігрітися, і чоловік помер від чадного газу. Його не змогли вивезти, і не було в чому поховати. Хтось узяв якісь дошки, і закопали біля під’їзду, поставили хрестик”, – розповідає уродженка селища Піски та працівниця “Проліски” Людмила Ведькал.
За словами Ведькал, це не єдиний випадок у селищі, про який відомо волонтерам. Також вони знають про стихійне поховання, ймовірно, шести людей на дорозі поблизу.
“Про нього ми дізналися від військовослужбовця, який побачив, що дорогою собаки тягають частини тіла. Імовірно, там шість осіб. Їх поховали… ну, присипали землею, щоб не розтягували собаки. Ідентифікували вдалося лише одного чоловіка, який мав паспорт у піджаку. Пройти туди не можна, адже ця частина прострілюється”, – розповідає вона.
Начальник гуманітарного центру “Проліска” в Авдіївці Родіон Лебедєв говорить, що випадки неналежного поховання траплялися не тільки у віддалених населених пунктах, але й у містах: “В Авдіївці – місті, де працювали місцеві органи влади, все одно таких людей знаходимо. Знаємо про випадки, коли люди лежать донині без документів та неперепоховані”.
Водночас, за словами Сосновського, належне поховання та встановлення фактів смерті людей біля лінії розмежування на підконтрольній уряду території – це обов’язок держави.
“Україна ратифікувала деякі Женевські конвенції, і, відповідно до протоколу конвенції від 1949 року, на державу покладений обов’язок невідкладно вживати всіх можливих заходів для розшуку померлих та поховання їх належним чином. Це стосується не тільки військовослужбовців та комбатантів, але й осіб, які загинули внаслідок воєнних дій чи природною смертю”, – каже він.
Невстановлення фактів смерті призводить до порушення прав рідних, які до того ж ще й не можуть відвідати могили загиблих. У ГО “Проліска” наголошують, що зверталися до профільних міністерств з ідеєю створення спеціальної комісії, яка б регулювала питання пошуку та встановлення подібних місць. Родичі людей, похованих там, могли б за задумом дотримувати завдяки роботі комісії документи й надалі розв’язувати питання спадщини та поховання.
“На сьогодні ми отримали листа від Міністерства розвитку громад та території України, яким нам запропоновано встановлювати факт смерті через суд. Хочу зазначити, що встановлення факту смерті через суд – це важка та затягнута процедура. Це важче, ніж встановлення цього факту в адміністративному порядку органами місцевої влади”, – наголошує Сосонський.
Начальник гуманітарного центру “Проліска” Лебедєв пригадує про випадок, коли родичі отримали в суді підтвердження смерті близької людини, яку поховали неналежно: “Але не завжди так виходить. Є люди, яких убили, і з ними слід би чинити згідно з іншою процедурою, і родичі хочуть цього”.
Нагадаємо, що минулого року під Слов’янськом знайшли на території місцевого кладовища поховання, зроблене під час окупації міста бойовиками.