Електронне декларування для громадських організацій прийняли помилково — депутат

 

Таку думку у відкритому просторі БПП “Солідарність” 20 грудня озвучив народний депутат від БПП Максим Саврасов, повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.  

 

“Вважаю, що електронне декларування для громадських організацій прийняли помилково. Це рішення вносилось із голосу. Виникла ситуація, коли питання декларування військових на фронті та питання декларування громадських організацій переплелися. Частина залу підтримувала одне, а друга частина відмовлялася підтримувати такий крок більшості”, — розповів він. 

 

За його словами, коли народні депутати розібралися, які все ж таки правки потрапили до закону про декларування, вони вирішили, що варто виправити помилки.

 

“Ми пішли шляхом еволюції і будемо відсікати все погане. Я впевнений, що це позиція нашої фракції і її підтримує президент України. В електронному декларуванні є дуже багато різних недопрацювань, які будуть виправляти ще не один рік. Але найближчим часом у першу чергу виправлять помилку із громадськими організаціями”, — зазначив Саврасов.

 

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська занепокоєна тим, що громадським організаціям необхідно буде публічно оприлюднювати дані про своїх співробітників. Це загрожуватиме безпеці співробітників таких організацій, як Крим SOS, Донбас SOS та Кримська правозахисна група.

“Це загрожуватиме безпеці таких людей, які збирають інформацію на непідконтрольних Києву територіях, та й самим громадським організаціям, які отримують унікальну інформацію з таких територій”, — каже Валерія Лутковська.

 

Через президентські законопроекти під ризики потрапляють контрагенти, які співпрацюють із ЛГБТ-організаціями. На це вказує директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. 

 

“На них можуть полювати ті, хто вважає, що має боротись з ЛГБТ-спільнотою через свої ідеологічні міркування. Це ще є однією з причин, чому президентські законопроекти парламент не має ухвалювати”, — пояснив правозахисник. 

 

Валерія Лутковська попросила народних депутатів співпрацювати з громадськістю після голосування змін у першому читанні. 

“Жоден із представників громадських організацій й Уповноважений з прав людини не є суб’єктом законодавчої ініціативи. Тому ми просимо стати в парламенті нашим рупором і презентувати поправки, які будуть розроблені в парламенті під час підготовки до другого читання”, — закликала Омбудсман. 

 

Як відомо, законопроекти №6674 і 6675 були внесені президентом Порошенком до Верховної Ради у липні 2017 року для скасування запровадженого у березні 2017 року електронного декларування для антикорупційних активістів. Однак разом із тим ці законопроекти, на думку правозахисників, містять нові невиправдані обмеження для роботи громадських організацій в Україні.

Як заявила голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик, українська влада копіює практики недемократичних країн, зокрема Казахстану, для здійснення тиску на громадянське суспільство під приводом боротьби за “прозорість”.

Крім того, у Венеціанській комісії на розгляді перебуває чинний закон, який поруч з державними посадовцями запроваджує обов’язок подачі електронних декларацій для антикорупційних активістів.

Після прийняття Верховною Радою у березні 2017 року ці законодавчі нововведення розкритикували українські та міжнародні організації. Із закликом ветувати закон до Петра Порошенка виступили Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Німеччина, організації Freedom House, Transparency International, Міжнародний фонд “Відродження”, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Реанімаційний пакет реформ. Незважаючи на критику, 27 березня президент України Петро Порошенко підписав зміни до закону “Про протидію корупції”. Таким чином електронне декларування для антикорупійних активістів набуло чинності.

У листопаді 2017 року півсотні організацій з Європи та США випустили заяву про те, що в Україні відбувається наступ на діяльність антикорупційних активістів та організацій і закликали владу припинити цю практику.

У грудні 2017 року моніторинговий комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) подав до Венеціанської комісії запит щодо оцінки законопроектів №6674 і 6675.