Київський суд засудив учасника “Самооборони Криму” за розгін мітингу під Верховною Радою АРК
Дарницький районний суд м. Києва засудив учасника “Самооборони Криму” Михайла Кондратьєва за ст. 260 КК України через участь у не передбаченому законом воєнізованому або збройному формуванні.
Про це йдеться у вироку суду.
Приблизно на початку лютого 2014 року Кондратьєв вступив до складу незаконного збройного формування (НЗФ), яке “мало організовану структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, а також озброєння, серед якого вогнепальна зброя, вибухівка, військова техніка”.
Приблизно в лютому 2014 року в приміщенні ялтинського санаторію “Горный” Кондратьєв ознайомився з правами та обов’язками бійця НЗФ, добровільно погодився дотримуватися та виконувати їх. Він також отримав посвідчення члена цього формування.
26 лютого 2014 року засуджений брав участь у силовому розгоні проукраїнськи налаштованих громадян під час мітингу на підтримку територіальної цілісності й недоторканності України. Це сталося біля Верховної Ради Автономної Республіки Крим у Сімферополі. Водночас він погрожував протестувальникам вистрілити з пістолета “Наган”.
За свою роботу Кондратьєв отримав гроші. Його також наказом № 265 незаконного “військового комісара Республіки Крим” від 7 квітня 2014 року нагородили медаллю міністерства оборони Російської Федерації “За возвращение Крыма”.
Підсудний у суді визнав себе повністю винним. За його словами, він погодився на участь у НЗФ добровільно, вийшов з організації у вересні 2014 року, після обрання депутатів, і фактично, коли йому припинили виплачувати винагороду. Підтвердив усі обставини з висунутого обвинувачення щодо його участі в збройному формуванні, зокрема щодо його активної участі, спрямованої на усунення проукраїнськи налаштованого населення під час проведення певних заходів, зокрема й 26 лютого 2014 року біля адміністративної будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Водночас він додав, що основна його діяльність у цьому формуванні була пов’язана з фото- та відеозніманням подій.
Він також повідомив суду, що мотивом участі в незаконному формуванні був незадовільний матеріальний стан та необхідність у коштах на утримання дітей. За його словами, тоді він не усвідомлював до кінця, які відбуваються події в глобальному розумінні, але усвідомлював, що вчиняє незаконні дії, щодо чого щиро покаявся.
Відповідно до ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним досліджувати докази стосовно обставин, які ніким не оспорюються. Натомість він обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме матеріалів, що характеризують обвинуваченого, і для розв’язання питання щодо долі речових доказів.
Сторона обвинувачення під час судових дебатів, посилаючись на всі обставини, які пом’якшують покарання, та дані про особу обвинуваченого, просила суд звільнити чоловіка від відбування покарання з випробуванням. З цим суд погодився.
Своїм рішенням суддя призначив підсудному покарання у вигляді позбавлення волі на строк п’ять років. Утім, водночас суд звернув увагу, зокрема, на відсутність обставин, які обтяжують покарання, що молодик уперше притягується до кримінальної відповідальності та має малолітню дитину на утриманні. Суддя розцінив, що застосувати положення ст. 75 КК України щодо звільнення чоловіка від відбування покарання з випробуванням буде правильним, оскільки він “не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства, за всіма позитивними даними про його особу не є небезпечним для суспільства та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання”. Суд також відмовився від конфіскації майна.
Цивільних позовів у цьому кримінальному провадженні заявлено не було.
Нагадаємо, контррозвідника Служби безпеки України у серпні 2021 року затримала на Херсонщині Михайла Кондратьєва.
Як відомо, відповідно ч. 6 ст. 17 Конституції на території України, забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Раніше ZMINA повідомляла, що Прокуратура АРК спільно з Нацполіцією автономії ідентифікувала й встановила анкетні дані понад 1 300 учасників “Самооборони Криму”. Наразі 257 представникам незаконного формування повідомили про підозру в скоєнні кримінальних злочинів, передбачених статтями 110, 111, 260 Кримінального кодексу України.
Правозахисники зазначають, що в перші роки окупації на півострові найактивніше діяло незаконне парамілітарне угруповання “Самооборона Криму”, з чиїми діями й пов’язують більшість насильницьких зникнень, а трохи згодом першу роль у викраденнях людей почала неприховано перебирати на себе російська ФСБ, хоч і не залишилася єдиним виконавцем “брудних політичних замовлень на знищення противників окупації”.