Україна має виплатити колишнім в’язням СІЗО з Черкас та Дніпра понад 53 тисячі євро за неналежні умови тримання

Європейський суд з прав людини визнав порушення статті щодо заборони катувань та права на ефективний засіб юридичного захисту в справах “Єрьоменко та інші проти України” та “Бас та інші проти України“. Сімом заявникам мають сплатити загалом 53,7 тисячі євро компенсації моральної шкоди. 

Про це повідомили в суді. 

Камера в Черкаському СІЗО, яку виявили монітори Офісу Омбудсмана в травні поточного року. Фото: Уповноважена Верховної Ради з прав людини

В обох справах ішлося про неналежні умови тримання. Так, наприклад, в’язня Єрьоменка тримали понад чотири роки в камері розміром 3,5 кв. м в СІЗО Дніпра зі щурами, без доступу до свіжого повітря, з недостатньою кількістю світла, без постільної білизни та обмеженим доступом до нормальної їжі. 

Іншого в’язня, на прізвище Попович, тримали в Черкаському СІЗО в камері розміром 2,5 кв. м.  Він перебував там понад два роки також без доступу до свіжого повітря в неналежних гігієнічних умовах. У цьому ж ізоляторі тримали в’язня Буримова, однак його камера часом була ще меншою – від 1,7 до 4,2 кв. м. У них він провів понад три роки, а жив разом зі щурами та комахами, не мав змоги усамітнитися навіть у туалеті та спав без постільної білизни або на білизні неналежної якості. 

Єрьоменку суд призначив 9,8 тисячі євро компенсації, Поповичу – 9,1 тисячі, а Буримову – 8,7 тисячі. 

В іншій справі в’язнів також тримали в схожих умовах у Дніпровському та Черкаському ізоляторах. Одного із заявників утримували деякий час у камері розміром 1,4 кв. м. ЄСПЛ раніше вже вказував, що тримання в камерах такого розміру є порушенням прав людини.

Фото: AFP

Ув’язненому на прізвище Бас суд призначив компенсацію в розмірі 6,4 тисячі євро, Розсосі – 7,5 тисячі, Возіяну – 7,5 тисячі, а Тезину – 4,7 тисячі. 

Експерт із пенітенціарних питань Євген Човган, коментуючи рішення суду, зазначив, що проблеми, на які ЄСПЛ вказував уже неодноразово, не змінюються з року в рік. 

“Суд каже, що проблема не вирішується так, як вона має вирішуватися. Що суд не виявив “жодного факту або аргументу, який би міг переконати його у зворотному”, і що проблема системна. Простіше кажучи, влада замилює очі, що в тюрмах щось змінюється”, – пояснює він. 

Човган радить іншим в’язням, яких тримають у схожих умовах, подавати скарги до ЄСПЛ разом з адвокатами. 

“Подавати скарги треба масово. Бо до влади міжнародні стандарти доходять тоді, коли вони “б’ють по кишені”. Шкода тільки, що кишеня-то платників податків”, – зазначає він. 

Україна входить до десятки країн Європи з найбільшою кількістю засуджених: у в’язницях та СІЗО загалом утримують понад 50 тисяч людей. Кожен дев’ятий сидить за зберігання заборонених речовин. 

Уже понад рік правозахисники критикують Міністерство юстиції за впровадження так званого експериментального проєкту з відкриття платних камер СІЗО. За словами фахівців, у такий спосіб легалізують дискримінацію за майновим станом. У серпні минулого року в Запорізькому СІЗО один з в’язнів, наприклад, викупив для себе всі місця в камері підвищеного комфорту, а тому інші затримані не могли скористатися послугою. 

Попри критику Мін’юст продовжить відкривати платні камери. За рік роботи проєкту, як розповіли у відомстві, встигли зробити ремонт у 25 звичайних камерах, де можуть перебувати 162 людини. Покращувати умови за гроші від платних камер обіцяють і у в’язницях суворого режиму. 

Раніше ZMINA розповідала про те, в яких умовах тримають людей в українських СІЗО, та публікувала спеціальну інструкцію про те, як вижити в слідчому ізоляторі, якщо ви туди потрапили.