Законопроекти про заборону колабораціонізму заграють з патріотично налаштованою публікою – правозахисниця

Законопроекти про заборону колабораціонізму передбачають радше колективну відповідальність, ніж персональну.

Про це в ефірі “Громадського радіо” заявила правозахисниця та керівниця громадської організації “Восток-SOS” Олександра Дворецька.

“Головною річчю для мене стало те, що всі законопроекти спрямовані на загравання з патріотично налаштованої публікою. Ніхто насправді не збирається думати про те, хто ж ці люди, які винні в подіях на Сході. Хто дійсно фінансував “референдуми”? Хто дійсно їх проводив? Хто допомагав на місцях це організовувати? Ми, знаючи, що основна частина відповідальності лежить на Російській Федерації, повинні розуміти, що є і на території України такі люди”, – зауважила вона.

Правозахисниця наголосила, що в Криму та на Донбасі перебувають багато людей з “нейтральною позицією” саме тому, що висловлювати проукраїнську позицію на окупованих територіях небезпечно.

“Багато з цих людей чекають приходу України, але не можуть нічого активно робити. Такі законодавчі ініціативи, враховуючи, що вони ще проходять через призму російської пропаганди і інтерпретації, навіть у нейтральних людей створюють стійке відчуття, що повернення цих територій під контроль України дорівнює покаранню, тому, що їх будуть додатково перевіряти, фільтрувати, не давати доступ до деяких посад, тому що вони потенційні колабораціоністи”, – додає Олександра Дворецька.

Законопроекти “Про захист української державності від проявів колабораціонізму” (№ 7425) та “Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо колабораціонізму та посилення відповідальності за державну зраду” (№ 7426) зареєстрували у Верховній Раді наприкінці минулого року. Ініціаторами обох текстів виступили депутати від “Народного Фронту”, а серед авторів є і громадські активісти. На думку правозахисників, закон містить низку ризиків та загроз з точки зору прав людини.