Росія повністю гальмує питання звільнення полонених – Зеленський
Питання про звільнення кримських політв’язнів гальмує Росія.
Про це президент Володимир Зеленський сказав в інтерв’ю кримським журналістам.
Він повідомив, що, окрім як прямих перемовин із президентом Росії щодо кримських в’язнів, іншого виходу для розв’язання цього питання не бачить.
“Усі списки сформовано завдяки роботі нашого Омбудсмана. Я не знаю, чи з приводу цих списків, окрім формування, чи є реально дієві кроки. На сьогодні, окрім прямих перемовин із президентом Росії щодо кримських в’язнів, я виходу іншого не бачу. Я вважаю, що інші виходи повинні напрацьовуватися саме в Кримській платформі. Це найважливіше питання – питання політв’язнів на сьогодні. Воно загальмовано повністю”, – сказав президент.
За його словами, влада Росії об’єднує питання політв’язнів з окупацією Криму.
“Для них вони не політв’язні, тому що “не було окупації Криму”. Тому це дуже складне питання. Ми можемо говорити про обмін, і ми готували списки. Але вони відокремлюють списки тих, хто перебуває в ОРДЛО, і списки тих наших хлопців та дівчат, які перебувають у Криму або на території Росії. Ми об’єднували ці списки й говорили про те, що ми вважаємо, що питання обміну всіх на всіх – це включно з кримчанами”, – сказав він.
Водночас президент зауважив, що “не тільки Росія, але й інші держави” не хочуть порушувати питання Криму і об’єднувати з питанням деокупації українських територій.
“Тому, коли ми з вами говоримо про деокупацію українських територій, ми говоримо про Луганську і Донецьку область і Крим. А коли ми говоримо про деокупацію українських територій, більша частина, я вважаю, європейських лідерів з тих, хто щось може вирішувати, не визнають анексії Криму, але в словосполучення “деокупація українських територій” закладають зміст “Донецька і Луганська області”. Я так вважаю. Я можу помилятись і мільйон разів кажу: “Дякую всім лідерам, які підтримують Україну”. Кажу, щоб ніхто, не дай Боже, не образився”, – сказав президент.
На запитання, чи зробила українська влада і він особисто все для повернення політв’язнів додому, Зеленський відповів: “Ні, не все”.
“Будемо робити ще. Не так багато дверей, які, відкривши, ви зможете звідти витягнути своїх людей. І кроків не дуже багато. Я, наприклад, не розумію, чому багато-багато років на рівні європейських судів ми працювали дуже слабко з точки зору повернення наших полонених. Я вважаю, що цього дуже мало. І дуже мало офіційно я чую, щоб лідери тих чи інших країн, які нас підтримують, також сильно працювали й тиснули на президента Росії. Президент Російської Федерації сьогодні може спокійно повернути нам наших полонених, навіть якщо він не вважає, що вони політв’язні. Ми готові і до обмінів, і до будь-яких кроків, щоб повернути наших кримчан”, – наголосив він.
За даними Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, в РФ та на окупованих територіях у неволі перебуває 405 громадян України, серед яких 44 військовослужбовці та 30 жінок.
За даними українських правозахисних організацій, усього у в’язницях Росії та тимчасово окупованого Криму наразі незаконно утримують щонайменше 111 людей. 76 із цього списку – кримські татари.
Нагадаємо, у квітні цього року Зеленський запропонував російському президенту зустрітися на Донбасі, Путін сказав, що готовий до зустрічі в Москві.
Згодом Зеленський заявив, що підготовка його зустрічі з Путіним триває. Водночас він додав, що має значення зміст розмови, а не місце, де її проводити. Речник Кремля Дмитро Пєсков казав, що Путін може обговорювати зі своїм українським колегою питання двосторонніх відносин, але не ситуацію на Донбасі.
Як відомо, Володимир Зеленський, попри обіцянку, досі не вніс в парламент законопроєкт, який регулює надання статусу особи, що незаконно, з політичних мотивів переслідується в межах збройного конфлікту з Росією.
Уранці 19 серпня правозахисники, активісти та рідні закатованих на Сході України громадян пікетували Офіс президента. Вони вимагали від нього підписати ухвалений 20 травня законопроєкт 2689 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права”.
