У Генпрокуратурі виправдали повільність розслідування злочинів проти активістів дефіцитом кадрів

Проблеми під час розслідування злочинів проти активістів, зокрема повільність, можна пояснити дефіцитом кадрів у правоохоронних органах та великою завантаженістю слідчих, такі самі проблеми притаманні розслідуванням справ усіх інших категорій громадян.  

Про це заявив заступник начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Нацполіцією та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу генпрокурора Олег Пелепюк під час презентації звіту про стан безпеки представників та представниць громадянського суспільства в Україні в липні 2020 – червні 2021 року від Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів.

Джерело: vchasnoua.com

За його словами, на одного слідчого припадає в середньому 250 проваджень, документи такої кількості справ фізично неможливо навіть прочитати та проаналізувати за короткий термін.

Попри це він зазначив, що Офіс генпрокурора вживає заходів для того, щоб ефективність розслідування злочинів проти журналістів та активістів підвищувалася. Серед них – створення відповідних робочих груп, особисті зустрічі з представниками громадського середовища, покращення комунікації з активістами як у центрі, так і на регіональних рівнях.

За даними, які озвучила старша слідча в особливо важливих справах Нацполіції України Олена Гуріна, за період 2013–2021 років поліція розпочала 238 кримінальних проваджень щодо громадських активістів, наразі без рішень на досудовому розслідуванні перебуває 81.

Водночас експерт фонду сприяння розвитку демократії посольства США в Україні Сергій Решетов, який надає грантову фінансову підтримку громадським організаціям, розповів, що вже не вперше співпрацює з Асоціацією УМДПЛ. Серед організацій-партнерів, які висвітлюють ситуацію з безпекою активістів та працюють над її покращенням, він зазначив Харківську правозахисну групу та Центр прав людини ZMINA.

“Якщо Україна дійсно прагне членства в НАТО та ЄС, треба розуміти, що західні партнери бачать одним з основних критеріїв ситуацію з правами людини в країні”, – підкреслив він.

Решетов подякував представникам правоохоронних органів за те, що налагоджують прозору комунікацію з представниками громадянського суспільства, але зазначив, що, за статистикою, кількість нападів на активістів та журналістів продовжує збільшуватись – і це дуже негативна тенденція.

Він закликав усіх, кому погрожуватимуть або на кого нападатимуть, звертатися не тільки до поліції, а й привертати увагу журналістів, міжнародних донорів, щоб випадки були помічені й держава та правоохоронці приділяли якнайбільше уваги їхньому розслідуванню. 

Раніше ZMINA повідомляла про те, що, на переконання правозахисників, ефективність розслідування злочинів проти активістів в Україні залежить від резонансності справи та від того, наскільки активно ЗМІ цікавляться перебігом розслідування. Також ці фактори часто визначають, чи розслідуватиметься злочин узагалі, й те, скільки сил та ресурсів виділять на встановлення його виконавців та замовників.