Протидія дезінформації: громадськість надала рекомендації уряду

Представники громадськості виробили для парламенту та уряду України низку рекомендацій щодо протидії дезінформації у вітчизняному інформаційному просторі.

Їх озвучили та обговорили на заході, присвяченому співпраці державних органів влади та громадянського суспільства у сфері реформування медіа.

Джерело: pixabay.com

Організатором заходу стала громадська спілка “Реанімаційний пакет реформ” за підтримки USAID. Участь в обговоренні рекомендацій у сфері медіареформ, над якими два місяці працювали медійники, правники та громадські діячі, взяли програмний директор “Інтерньюз-Україна” Андрій Кулаков; директорка ГО “Детектор медіа” Галина Петренко; програмний директор “Детектора медіа”, секретар Наглядової ради “Суспільного мовлення” Вадим Міський; нардеп, голова Комітету ВР з питань інформаційної політики Микита Потураєв; почесна голова Національної асоціації медіа Тетяна Лебедєва; менеджерка загальнонаціонального проєкту з медіаграмотності, який реалізується в межах Мінкульту, Валерія Ковтун.

Учасники заходу наголосили на тому, що для протидії дезінформації Україна має враховувати світовий досвід, пам’ятаючи про те, що необхідно утримувати баланс між боротьбою з неправдивою інформацією та свободою слова.

Також, на думку представників громадськості, потрібно відокремити ключовий координаційний орган, що відповідатиме за стратегічну комунікацію як усередині країни, так і зовні.

Крім того, необхідно проводити безперервний моніторинг інформпростору, аналіз дезінформаційних атак і оперативно давати на них консолідовану відповідь.

Одним з найважливіших пунктів у протидії дезінформації активісти та медійники вважають належне висвітлення дієвих реформ в Україні, успіхів державних та громадських ініціатив і проєктів, формулювання проукраїнських життєствердних, демократичних наративів на рівні держави, регіону та громадянина.

Дуже важливою складовою у сфері протидії дезінформації в умовах військового конфлікту є дієва комунікація з жителями тимчасово окупованих районів Донбасу та Криму, зокрема доставлення туди українського теле- та радіосигналу.

Також необхідна методологія збору систематичних доказів про іноземне втручання в інформаційний простір країни та встановлення постійного діалогу з громадянським суспільством, представниками бізнесу та іншими зацікавленими сторонами для регулярного перегляду ситуації з гібридними загрозами.

Ефективною, на думку представників громадянського суспільства, буде грантова підтримка медіа: це пришвидшить відновлення медіаіндустрії після зниження доходів через COVID-19.

Належну увагу також треба приділити вдосконаленню правових вимог та механізмів відстеження фінансової прозорості медіа. Зокрема, треба сформувати обмежувальні заходи для тих ЗМІ, які мають непрозоре фінансування та/або російський капітал.

Змін потребує і медійне законодавство – задля підсилення незалежності регулятора медіа, Нацради з питань телебачення та радіомовлення, від впливу олігархічних та фінансово-політичних груп.

Також активісти вважають, що необхідно зменшити монетизацію дезінформації, розміщеної в спонсорованому контенті. Це можна зробити в співпраці з рекламодавцями, а саме обмежити рекламу на вебсайтах, які є поширювачами фейків.

Складним, але вкрай необхідним кроком у сфері протидії дезінформації є початок діалогу з представниками глобальних технічних компаній (Facebook, Telegram, Viber тощо) для спільного пошуку демократичних рішень у сфері технічної та правової сторін прозорості політичних та інформаційних кампаній у соцмережах.

Також потрібно підвищувати рівень прозорості онлайн-медіа, працювати над правовим урегулюванням діяльності нових форматів типу телеграм-каналів, що зараховують себе до категорії “Новини та ЗМІ”, наголосили активісти.

Усі рекомендації передадуть представникам уряду та до Верховної Ради України для того, щоб вони були враховані в подальшій роботі, зокрема в документах щодо реформування медіа, які наразі перебувають у розробленні та на розгляді в парламенті.

Раніше ZMINA розповідала про законопроєкт “Про медіа”: коли його ухвалять, хто критикує та які можливі компроміси.

Нагадаємо, що доопрацьований законопроєкт №2693-д “Про медіа” був зареєстрований у парламенті ще в липні 2020 року, але через хвилю критики досі не потрапив до сесійної зали навіть на перше читання.

Зокрема, найдискусійнішими були положення законопроєкту, що стосуються регулювання онлайн-медіа, повноважень регулятора й органу співрегулювання та реєстрації іноземних медіа.

Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив рух “Медіа за усвідомлений вибір”.

Центр прав людини ZMINA підготував власний аналіз цього документа з погляду загроз для свободи слова. 

Натомість зняти з розгляду цей законопроєкт вимагали Національна спілка журналістів України, низка журналістів, блогерів та ЗМІ.