Як українці ставляться до перехідного правосуддя – соціологічне дослідження
Коли Україні потрібно розробляти план дій переходу від війни до миру, хто має бути ініціатором цієї концепції перехідного правосуддя, чи має держава підтримувати зв’язки з мешканцями тимчасово окупованих територій (ТОТ)?
Представництво президента України в Автономній Республіці Крим та Центр прав людини ZMINA 17 березня презентували результати соціологічного дослідження “Думки та погляди українців щодо збройного конфлікту на території України”. У грудні 2020 року його провів Київський міжнародний інститут соціології за підтримки ПРООН в Україні.
Соціологи опитали 2 000 респондентів методом телефонного інтерв’ю за допомогою комп’ютера. Думку українців досліджували в усіх областях, окрім тимчасово окупованих Криму, частин Донеччини та Луганщини. Похибка дослідження становить 2%.
За словами постійного представника президента України в АРК Антона Кориневича, результати омнібусу і є важливими в контексті імплементації елементів перехідного правосуддя – всесвітньо відомої політико-правової концепції transitional justice. Цю концепцію використовують у кожній державі, яка переходить зі стану конфлікту та окупації до стану миру. Вона передбачає комплекс заходів подолання наслідків війни та окупації і встановлює запобіжники, які унеможливлять повторення конфліктів.
Концепція передбачає чотири головні складові:
- кримінальне судочинство – покарання винних за найтяжкіші злочини;
- констатацію істини – документування порушення прав людини;
- відшкодування збитків жертвам, відновлення порушених прав постраждалих під час війни;
- інституційні реформи судової та правоохоронної системи, сектору безпеку, а також перевірка держслужбовців на співпрацю з бойовиками.
Оцінювання впливу конфлікту на життя українців
49% респондентів гостро відчувають російсько-українську війну. 18% сказали, що відчувають її, але їх вона не стосується. 28% не відчули жодного впливу на своє життя від збройного конфлікту.
Готовність до перехідного правосуддя
Дослідження показало, що українці готові до втілення перехідного правосуддя. Понад 50% українців виступають за такий план уже до деокупації ТОТ.
Керівниця проєкту ПРООН “Права людини для України” Світлана Колишко вказує, що українці готові до перехідного правосуддя. Як приклад вона навела результати омнібусу, який проводився в травні 2020 року, щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Побоювання влади щодо членства України в цьому суді завищені, зазначає вона, адже 59% громадян виступають за ратифікацію статуту, лише 9% – проти.
Українців також запитали, хто, на їхню думку, має виступати ініціатором створення плану дій держави з переходу від стану збройного конфлікту до миру. Більшість громадян вказала на президента.
Готовність підтримувати зв’язки з мешканцями окупованих територій
74% респондентів виступають за збереження зв’язків із громадянами, які проживають на ТОТ.
Членкиня робочої групи з реінтеграції ТОТ Комісії з питань правової реформи Альона Луньова переконана, що владі важливо комунікувати свою політику. Вона навела приклад хвилі ненависті в соцмережах щодо абітурієнтів з ТОТ після ухвалення змін до закону про освіту, який спростив їм вступ до українських вишів.
Якщо орієнтуватись у розбудові державної політики на тодішні дописи в соцмережах, то люди робили висновки, що спрощений вступ був негативним кроком. Але коли ми проводили омнібуси, запитуючи респондентів, чи потрібно зберігати зв’язки з мешканцями окупованих територій, чи потрібно їх підтримувати, то ми отримали обнадійливі результати. Понад 70% громадян підтримують збереження таких зв’язків, а 54,7% розуміють, що жителі ТОТ – жертви конфлікту, а не його творці. Ця ситуація показує бульбашку соціальних мереж.
Альона Луньова
Грудневий омнібус показав, що 75% українців виступають за максимальний доступ до державних послуг жителів ТОТ. 11% вважають, що держава не має витрачати ресурси на таку політику. 6% переконані, що збереження зв’язків з людьми не є завданням держави.
Оцінювання кроків з повернення окупованих територій
Відповідаючи на запитання про першочергові кроки в разі звільнення окупованих територій, 37% респондентів висловилися за притягнення до відповідальності винних у тяжких злочинах під час російсько-української війни. 34% вважають, що потрібно відновлювати інфраструктуру та житло на повернених територіях. 28% висловилися за відновлення роботи органів державної влади. Респонденти могли в цьому питанні обрати не більш ніж три відповіді.
Антон Кориневич та Альона Луньова повідомили, що 18 березня Верховна Рада має розглянути в другому читанні законопроєкт №2689 про воєнних злочинців. Документ гармонізує українське законодавство з міжнародним кримінальним правом.
“Такий законопроєкт якраз є одним з кроків до відновлення справедливості та притягнення до відповідальності винних у злочинах, скоєних в умовах збройного конфлікту”, – сказала менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
“Я щиро вважаю, що в Кримінальному кодексі мають бути належним чином закріплені міжнародні злочини, які є найтяжчими злочинами проти міжнародного права. Там також має бути відображена категорія злочинів проти людяності, чого там зараз немає”, – додав Антон Кориневич.
Дослідження також показало, що українці отримують інформацію про ситуацію на непідконтрольних українському уряду територіях зі ЗМІ.
На переконання Альони Луньової, елементи перехідного правосуддя необхідно ще ґрунтовніше досліджувати в загальнонаціональному дослідженні. Зокрема, потрібно з’ясувати ставлення українців до амністії, подолання безкарності, розбудови самоврядування на деокупованих територіях.
Антон Кориневич додав, наразі законодавчу концепцією перехідного правосуддя опрацьовує Офіс президента, але деякі його елементи вже впроваджують в Україні. Так, до прикладу, діяльність представництва президента в АРК, відповідно до наказу Володимира Зеленського, рухається треком та в напрямку перехідного правосуддя.
Антон Кориневич“Міністерства та відомства, Офіс генерального прокурора і Прокуратура АРК та м. Севастополя вже імплементують ці елементи у своїй роботі”, – додав він.
Це соціологічне дослідження провели в співпраці з робочою групою з питань реінтеграції ТОТ Комісії з питань правової реформи задля отримання суспільної думки про розбудову державної політики захисту прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні та подолання його наслідків.
