В Україні оприлюднили перший збірник про саморегуляцію медіа
В Україні з’явився перший аналітично-довідковий збірник про саморегуляцію в українських медіа, авторами якого виступили члени Комісії з журналістської етики.
Про це повідомляє кореспондент ZMINA.
У виданні під назвою “Саморегуляція в українських медіа: як це працює?” зібрано найважливіші рішення за скаргами, заяви та рекомендації, над якими комісія працювала протягом 2020 – початку 2021 року, приклади успішної медіації під час розгляду скарг, а також практичні поради щодо оскарження журналістських матеріалів.
У КЖЕ наголосили, що збірник буде корисним журналістам, керівникам медіа, студентам і викладачам факультетів журналістики, а також читачам, слухачам і глядачам.
“Просто кажучи, саморегуляція – це коли ми, хто працює в журналістиці, домовляємося між собою, що дотримуємося професійних стандартів та етичних принципів, виготовляючи продукт для вас, нашої аудиторії, і самі ж забезпечуємо виконання цих зобов’язань, спостерігаючи за діяльністю одні одних та визначаючи тих і те, хто і що порушує ці принципи й стандарти. І самі ж ухвалюємо і виконуємо рішення, скеровані на запобігання таким порушенням і на виправлення їхніх наслідків”, – пояснив голова КЖЕ, журналіст Андрій Куликов.
Збірник містить такі розділи:
- “Саморегуляція в медіа та роль Кодексу етики українського журналіста”;
- “Про Комісію з журналістської етики: історія створення, склад, напрями роботи”;
- “Чи варто скаржитися, якщо… Контрольні запитання і приклади”;
- “10 найважливіших рішень та заяв на скарги споживачів інформації”;
- “П’ять рекомендацій для створення якісного контенту”;
- “Медіація – ще один ефективний метод саморегуляції”;
- “Три приклади та шість ключових тез про медіацію”;
- “Кодекс етики українського журналіста”;
- “Як подати скаргу на журналістський матеріал? Покрокова інструкція”.
У КЖЕ уточнили, що над збірником, крім Куликова, працювали члени комісії: голова ГО “Асоціація “Жінки в медіа” Єлизавета Кузьменко, перша секретарка Національної спілки журналістів України Ліна Кущ, президент Української асоціації медіабізнесу Олексій Погорелов.
Завантажити його можна тут.
Раніше ZMINA розповідала про законопроєкт “Про медіа”: коли його ухвалять, хто критикує та які можливі компроміси.
Нагадаємо, що доопрацьований законопроєкт №2693-д “Про медіа” був зареєстрований у парламенті ще в липні 2020 року, але через хвилю критики досі не потрапив до сесійної зали навіть на перше читання.
Зокрема, найдискусійнішими були положення законопроєкту, що стосуються регулювання онлайн-медіа, повноважень регулятора й органу співрегулювання та реєстрації іноземних медіа.
Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив рух “Медіа за усвідомлений вибір”.
Натомість зняти з розгляду цей законопроєкт вимагали Національна спілка журналістів України, низка журналістів, блогерів та ЗМІ.
Водночас Центр прав людини ZMINA підготував власний аналіз цього документа з погляду загроз для свободи слова.