Станом на березень 2025 року під окупацією РФ перебувають території Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Харківської та Миколаївської областей України, а також АР Крим.
Оновлений перелік важливий для визначення статусу осіб, які постраждали від бойових дій, організації соціальних виплат, надання державної допомоги, гуманітарної підтримки та відновлення інфраструктури.
Дівчина намагалася підтримувати зв’язок з Україною – навчалася дистанційно в українській школі та прагнула отримати вищу освіту на батьківщині.
На окупованій території діти та їхні батьки зазнавали тиску та примусу до співпраці з окупаційною владою.
"Очільниця" заповідника організовує наукові конференції та культурні заходи, які нав‘язують імперіалістичні наративи та просувають ідеологічну концепцію про нібито приналежність Криму РФ.
Як результат маніпуляцій окупантів, незначне зростання населення спостерігалось лише у Запорізькій області.
Запроваджені заходи є частиною державної політики щодо захисту культурної спадщини та протидії російському культурному впливу на окупованих територіях.
Натомість на полицях тепер можна знайти твори дореволюційного письменника Маміна-Сибіряка та книжки чеченського міністра інформації Джамбулата Умарова, який відомий своїми пропагандистськими заявами.
Серед тих, кого вдалося повернути 17-річний хлопець, який попри своє неповноліття, вже отримав повістку в російську армію.
Рідне місто Інни та Антона опинилося під контролем окупантів у 2014 році. Їхній батько загинув, а матір позбавили батьківських прав, тож дітей виховувала бабуся.
Повернутим дітям від 1,5 року до повноліття.
Через кадровий голод окупанти залучають до освітнього процесу в загальноосвітніх школах будь-яких людей, якщо вони пройшли тримісячний курс підготовки (один місяць вивчали психологію, а ще два – профільний предмет).
Сьогодні російські пропагандистські канали оприлюднили відео, на якому працівники ФСБ затримують неназваного мешканця Маріуполя.
У порівнянні з попереднім роком кількість фізичних нападів зросла, зокрема, через підвищення активності ЛГБТІК-організацій і водночас спроби гомофобних груп зірвати заходи.
Тетяна народилася та виросла в маленькому містечку на сході України, яке з 2014 року перебувало під тимчасовою окупацією. Вона багато разів намагалася виїхати на підконтрольну Україні територію, але відсутність українського паспорта, фінансові труднощі та страх перед невідомим зупиняли її.
Серед тих, кому допомогли виїхати з ТОТ, – чоловік, який втратив кінцівку внаслідок обстрілів і зазнав жорстокого поводження під час незаконного позбавлення волі. Наразі він проходить курс реабілітації.
Крім того, вдалося повернути двох хлопчиків із Донеччини. Діти залишалися на тимчасово окупованій території разом із біологічним батьком, тоді як їхня молода мати через війну була змушена виїхати за кордон.
Такі виїзди є систематичними. Молоді нав’язується їх приналежність до "руського міра" і нетерпимість до України та всього українського.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.