Одна в полі воїнка
Живи, люби, май надію. Як українка в Данії замість кар’єрних амбіцій обрала допомагати біженцям
У черговому інтерв’ю з серії "Одна в полі воїнка" вона розказала про особливості прихистку для українців в Данії, про те, як зустріла серед біженців дівчину, яка на останньому місяці вагітності перебувала в укритті Маріупольського драмтеатру під час вибуху, та про відмінності між данцями й українцями і те, чим вони можуть один одного збагатити.
Солдат Гелена. Історія режисерки, яка пішла на війну захистити Україну й задокументувати правду
У перші дні обстрілу Києва Олена включилася у волонтерську діяльність, зокрема, евакуації людей з інвалідністю громадською організацією Fight For Right, доставкою гуманітарної допомоги, і, звісно, документуванням дійсності. А згодом записалася у добровольчий батальйон.
Криптовалюта Іри. Історія волонтерки, яка ризикувала своєю квартирою, щоб купити бронежилети військовим
Одного разу для пришвидшення доставки партії бронежилетів та касок виробник попросив оплату у криптовалюті. Втрачені на біржі крипти гроші могли б коштувати Ірині квартири під Києвом, але вона пішла на цей ризик. Про те, чим закінчилась ця історія, а також про феміністичний фокус на передовій, значення ухвалення Стамбeльскої конвенції саме зараз та питання видимості жінок у цій війні Ірина Тишко розказала в інтерв’ю ZMINA.
“Ми сумнівалися, що впораємось”. Історія директорки організації “Право вибору”, яка евакуювала з Харкова сотні людей з інвалідністю
Понад вісімсот людей з інвалідністю та їхніх родин – стільки з Харкова за кордон евакуював Штаб гуманітарної допомоги Центру реабілітації молодих людей з інвалідністю та членів їхніх сімей “Право вибору”. Директорка організації Валентина Бутенко – одна з тих, хто першими “оговтався” від повномасштабного вторгнення Росії в Україну й перезавантажив свою роботу. Як каже сама жінка, організовувати евакуацію вчилася тут і зараз. У першу чергу, в міжнародних волонтерів, але наголошує: займатися цим на системному рівні повинна держава, а не якась “тьотя Валя”.
Мрія Марії. Історія харків’янки, яка у війну стала прийомною мамою для двох немовлят з інвалідністю
У липні харківська активістка, голова громадської організації "ДоброТАК" Марія Чупініна стала мамою 1,5-місячної дівчинки Мії. Це четверта дитина, яка за процедурою тимчасового влаштуваня стала частиною родини Марії. Однак "тимчасово" – тут зайве слово. Щоб довше побути з дітьми, жінка взяла собі невеличку "декретну відпустку" від волонтерства: від повномасштабного вторгення вона допомагає людям отримувати необхідні ліки, розвозить гуманітарну допомогу, зокрема до військових частин, транспортує людей з інвалідністю у лікарню й додому на обладнаному спецавтомобілі, організовує збір коштів, евакуює родини тощо.
Колонки
Вбивць, які не вбивали, продовжують садити до в’язниці. Рефлексія на справу Володимира Панасенка
Кримські уроки
Якби не було геноциду кримськотатарського народу 1944 року, не було б і тимчасової окупації Криму
Москва повторює злочин депортації українців, бо її не покарали за геноцид кримських татар
