Водночас Міністерство юстиції вирішило не висувати проти Гетца кримінальні звинувачення.
Під час моніторингу також стало відомо, що одна з ймовірно постраждалих дітей раніше стикалася з булінгом з боку однокласників.
Дітям у школі заборонено плакати, і якщо вони починають це робити, їх можуть покарати, що є прикладом психологічного насильства, коли адміністрація не дозволяє учням вільно виражати свої емоції.
Правоохоронці поки що не розкривають, про який саме заклад йдеться та які подробиці ймовірних випадків насильства.
Одного разу жінка намагалася розповісти про ситуацію у притулку в публічному чаті львів’ян, але адміністратор попросив видалити повідомлення. Після цього вона більше не робила спроб розголошення.
Жінка визнала свою провину та зазначала, що шкодує через свій вчинок.
Зокрема, там ігнорують реформу деінституціалізації: з 44 дітей, які залишили притулок у 2023 році, лише четверо потрапили до патронатних сімей, інших – направили до інституційних закладів замість родин.
У подібних ситуаціях, де діти страждають внаслідок насильства чи булінгу, часто обвинувачують у цьому (і зрештою засуджують чи штрафують) саме матір, а не батька.
Наразі у всіх 19 навчально-реабілітаційних центрах Львівської області тривають відповідні перевірки.
Монітори відзначили, що діти висловлювались обережно, що дає підстави припустити, що працівники установи попередньо пояснили вихованцям, про що можна говорити, а про що – ні.
Утім, фахівці зафіксували випадки психологічного тиску – деякі діти розповіли про образливі слова на свою адресу.
За такі дії їй загрожує штраф у розмірі до 850 гривень, громадські роботи на строк до 200 годин або виправні роботи до одного року.
У Національній соцслужбі розробили спеціальний опитувальник, щоб не травмувати почуття дітей і в "екологічний спосіб" перевірити усі можливі факти насильства чи порушення прав.
У навчально-реабілітаційному центрі навчаються діти найвразливіших категорій, зокрема діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, та діти з особливими освітніми потребами.
Розслідування показало, що в релігійних установах був вищий рівень сексуального насильства, ніж у закладах державної опіки.
На суді підозрюваний свою провину заперечив.
Попри наявність доказів, керівник свою провину в суді не визнав. Він ще може оскаржити вирок.
При призначенні покарання суддя взяв до уваги, що священник нібито "має бездоганну характеристику та позитивний соціальний статус, спрямований на допомогу ближньому".
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.