Максим Буткевич – один із тих, хто послідовно займається захистом прав людини, міжнародною адвокацією, виступає на глобальних майданчиках і свідчить правду про те, що сьогодні переживає Україна.
За словами Буткевича, повернення з російського полону не гарантує нормального життя — колишні в’язні часто мають проблеми зі здоров’ям, відсутні документи та змушені доводити факт ув’язнення.
Правозахисник у своїй промові також нагадав, що Україна захищає не лише свою територіальну цілісність, а й фундаментальні цінності, на яких ґрунтується співпраця, свобода та бажання жити у взаємній повазі, з гідністю та без страху.
Відбіркова комісія премії імені Вацлава Гавела, якою відзначають видатні досягнення громадянського суспільства в захисті прав людини в Європі та за її межами, обрала цьогорічними кандидатами трьох журналістів з України, Грузії та Азербайджану.
"Сприймаю це як нагороду всім, хто намагається робити якісну журналістику в Україні, і всім хлопцям і дівчатам, які перебувають в полоні й лишаються незламними", — сказав він
Захід зібрав міжнародних правозахисників, режисерів і активістів, які поділилися історіями про силу українців у часи випробувань.
Благодійний фонд "Принцип надії" – правозахисна організація, заснована в часи повномасштабної агресії Росії проти України.
За рішенням суду, Україна має виплатити Максиму Буткевичу 5900 євро компенсації, а Євгенії Закревській – 9800 євро компенсації впродовж трьох місяців.
Також він запропонував створити міжнародні моніторингові механізми, які б дозволили їхнім представникам відвідувати бранців у російських в'язницях.
Щоб пригадати рік, який минув, та його здобутки у сфері прав людини ZMINA традиційно готує перелік правозахисних перемог. Більшість із них — зі словом "але".
Цьогоріч глава МЗС також започаткував нову особливу відзнаку в номінації "Воля до перемоги", її отримав звільнений з полону правозахисник Максим Буткевич.
Лауреатів визначили у номінаціях "Журналіст року", "Митець року", "Волонтер року", "Громадянська позиція", "Найкращий соціальний проєкт", "Герой "УП""
Я відчував атмосферу системи насильства не лише як таку, на якій побудовано полон або тюрму, а як таку, на якій побудовано світ, що його намагається принести з собою окупант.
В якийсь момент виникли проблеми зі зв’язком. Рації, які мали бійці, були недостатньо гарними і їх було мало. На думку правозахисника, очевидно, працював ворожий РЕБ.
Іноді він читав уголос, тому що не всі, хто був у камері, могли читати.
Всі, хто висувається на "нуль", внутрішньо – свідомо або несвідомо – пропрацьовують думки, що станеться, коли вони буду "300" або "200".
ZMINA зустрілась з Максимом на залізничному вокзалі у перервах між етапами його реабілітації, щоб поговорити про участь у бойових діях на нулі, про понад два роки полону та нові сенси, які віднайшов правозахисник в ув’язненні, а також про те, як відбувається реабілітація військових після повернення з полону та у чому складність адаптації до цивільного життя.
Окрім колишніх військових та посадовців у СІЗО та колоніях так званого ЛНР також "превентивно" тримають цілі родини або окремих їхніх членів.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.