Кожна людина з інвалідністю має право на незалежне життя та включення до спільноти. Саме таке право гарантовано статтею 19 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю.
МКФ відобразило перехід від медичної моделі через інші моделі до соціальної, правозахисної, яка говорить, що концепт інвалідності відноситься до суспільства, а не до людини.
Pараз село не може сплачувати місту компенсацію за перевезення пільговиків, а за рахунок державної субвенції це стане можливим.
Наставників матимуть діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти у складних життєвих обставинах, діти загиблих захисників. Також – постраждалі від воєнних дій, депортовані або переміщені діти.
Директор закладу стає для підопічного одночасно і законом, і судом, і виконавцем. Така концентрація влади в одних руках перетворює інтернат на закриту систему.
Інтернатна система не забезпечує підтримуючого середовища для дітей. Діти у закладах перебувають "в сірій зоні" – їм нема кому сказати про свої потреби, про них не знають.
Державна допомога покриває лише 51–63% реальних витрат на дитину, тоді як фактичний прожитковий мінімум майже втричі вищий за офіційний.
Справа стосуються 3 500 дітей-сиріт із Дніпропетровської області, яких у межах проєкту "Дитинство без війни" приватний фонд Руслана Шостака евакуював до Туреччини.
У Києві загалом діятимуть 15 центрів реабілітації, з яких наразі працюють шість, а в інших ведуться ремонтні роботи.
У рекомендаціях Єврокомісії згадується, що в Україні люди з психічними та інтелектуальними порушеннями позбавлені права голосу на виборах. Тому нас обов'язково чекає складна реформа відновлення правоздатності.
Суттєві зміни на краще відбулись у цифровій доступності державних сервісів та послуг, обізнаності держслужбовців щодо простої мови та стандартів безбар'єрності.
У звіті є свідчення дітей, що їх били вихователі. Зокрема, дітей з інвалідністю били мокрим одягом, зарядками для телефону. Діти розповіли і про те, що їх карали позбавленням їжі.
Українське суспільство здебільшого мало інформоване про масштаби і недопустимість інституціоналізації як порушення прав людини – зокрема, людей з психосоціальною та інтелектуальною інвалідністю.
У травні виплати були передані з системи соцзахисту до Пенсійного фонду. Кожен день ми отримуємо інформацію, що середній період затримки виплат складає 3 місяці.
Досі існують заклади, де працівники установ забирають у дітей все, що подарували. І якщо благодійник приїхав в інтернат один раз, то він ніяк не може це проконтролювати.
Держава витрачає мільярди гривень на рік на утримання інтернатних закладів, хоча більшість із цих коштів йде на зарплати працівникам та комунальні послуги. Про те, скільки грошей виділяють на людей з інвалідністю в інтернатах, про реальні умови у таких закладах та необхідність реформи деінституалізації ZMINA розповіли експертки Fight For Right, організації, яка займається захистом прав людей з інвалідністю.
Кожна людина заслуговує мати дім – місце, де вона може бути собою і відчувати себе вільною. На жаль, часто інтернати ми таким місцем назвати не можемо.
В Україні й досі живе уявлення: є інтернатні заклади "погані", а є і "хороші". Одні – занедбані, інші – "сучасні". В одних вихователі байдужі, в інших – "добрі". Але правда в тому, що "хороших" інтернатів не існує. Це не питання ремонту чи професійності персоналу. Це про саму систему.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.