Yа утримання інтернатів в Україні витрачають понад 11 млрд грн на рік, 90% з яких ідуть на утримання будівель та персоналу.
Підтримане проживання – це квартира чи будинок, де живуть люди з інвалідністю, кожен має свою кімнату, свій особистий простір, є спільна кухня, де вони готують їжу самостійно з наглядом соціального працівника.
Як функціонують будинки підтриманого проживання, як там ставляться до резидентів, та які зауваження мають експерти щодо нового стандарту цієї соціальної послуги – читайте в матеріалі ZMINA.
Дитячому будинку сімейного типу передали ключі від нового двоповерхового будинку. Це сучасне та комфортне житло, облаштоване за всіма вимогами безбар'єрного середовища.
Жінка зверталася до органів соціального захисту, до інших громадських організацій, шукала підтримки – але жодна з інституцій не мала ресурсів, щоб допомогти їй.
Усиновлювачі мають право отримати інформацію про здоров'я дитини, історію її життя, її психологічні особливості, наявність братів і сестер.
Для такої групи дітей складно знайти прийомну сім’ю. Тут вони збережуть свою родину. Здобуватимуть навички самостійного життя.
Буде створений електронний кабінет усиновлювача з можливістю перегляду анкет, детальною інформацією про дітей та мінімізацією можливого впливу на усиновлення з боку посадовців.
Ми робимо все можливе, щоб діти повертались в біологічні родини, сімейні форми виховання або наближені до них, були усиновлені.
Об’єднання людей старшого віку та людей з інвалідністю в межах одного стандарту не відповідає реальним потребам цих категорій. До кожної з груп має бути окремий підхід.
Зараз в інтернатах проживають майже 47 тисяч людей. Багато з них опинилися там не за власним вибором, а через відсутність альтернатив.
Не може Стратегія забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні реалізуватися без реформи соціальних послуг.
Діагнози дітей необхідно переглянути, бо є підозри, що вони можуть не відповідати реальному стану їхнього здоров’я.
У блоці захисту прав людини у нас окремий розділ, який присвячений особам з інвалідністю. Це означає, що це те право, на яке сфокусована увага не тільки Європейського Союзу, а й України.
Передбачається підготовка дітей та осіб віком від 14 до 23 років, які отримують альтернативний догляд та виховання, до самостійного життя у громадах.
Одне із зобов'язань України на шляху до євроінтеграції – подбати про права людей з інвалідністю, зокрема, провести реформу деінституціалізації інтернатних закладів для дорослих. Наприкінці 2024 року уряд ухвалив стратегію, якою передбачено, що до 2034 року для людей з інвалідністю будуть створені умови для проживання у громадах. Організація "Бачити серцем" реалізує проєкт "тренувальної квартири" для адаптації молодих людей з інвалідністю до самостійного життя чи підтриманого проживання.
Щороку в Україні до інтернатних закладів потрапляють тисячі дітей, які з різних причин не проживають у сім'ях. Таке дитинство навряд чи хтось із них назве щасливим. Життя в інтернаті – це соціальна ізоляція, загальний розпорядок дня, відсутність індивідуального простору, ризик жорстокого поводження та відсутність можливості звернутися за допомогою та захистом можливостей для звернення дитини за допомогою та захистом своїх прав.
Треба буде визначити, наскільки людина може жити самостійно чи з підтримкою. Далі вже переводити на підтримане проживання в громаді – це будинок, квартира, можливо, сімейний будинок малого типу.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.