Кожна людина поняття "безбар’єрність" трактує по-різному, крізь призму власних викликів. Так, Fight For Right підготували 5 коротких відео, в яких люди з інвалідністю та активістки діляться своїм баченням безбар’єрності. Ці відеороботи умовно об’єднані за темами фізичної, освітньої безбар’єрності, доступності соціальних послуг , участі в євроінтеграційних процесах, самореалізації ветеранів і ветеранок після повернення до цивільного життя.
Директорка Урядового контактного центру Маріанна Вільшинська, пояснила, що це стаціонарна локація, де люди можуть отримувати державні послуги без потреби мати власний смартфон або комп’ютер.
Pараз село не може сплачувати місту компенсацію за перевезення пільговиків, а за рахунок державної субвенції це стане можливим.
Торік провели реконструкцію та модернізацію 89 майстерень і лабораторій професійної освіти, у яких можуть займатися понад 4,5 тисячі студентів і студенток з інвалідністю.
Дані можуть використовувати всі охочі – від представників громадянського суспільства до IT-фахівців.
Для учасників і учасниць бойових дій вхід безплатний за умови попереднього бронювання квитка та наявності посвідчення УБД.
Про те, що змінюється у сфері прав людей з інвалідністю у зв'язку із євроінтеграцією України та які виклики залишаються актуальними, експерти говорили під час конференції "Європейське майбутнє прав людей з інвалідністю",
Українські організації, які працюють у сфері доступності та інклюзії, об’єдналися в громадську платформу підтримки безбар’єрного суспільства. Про це учасники платформи розповіли в Медіацентрі Україна. З повномасштабною війною проблема недоступності просторів стала гострішою, тож, наприклад ветерани скаржаться, що на реабілітації не можуть подекуди зайти до потрібних будівель, а літні – на ізоляцію, в яку потрапляють не […]
При будівництві будь-якого житлового комплексу актуально закладати фізично-спортивну реабілітацію. Також доцільно пропонувати забудовникам створювати простори-коворкінги, щоб робочий простір був винесений за межі квартир.
Суттєві зміни на краще відбулись у цифровій доступності державних сервісів та послуг, обізнаності держслужбовців щодо простої мови та стандартів безбар'єрності.
Скоро мала розпочатися зустріч із громадськими організаціями, де на одній із сесій планувалося поміркувати про права людини. Я гортала сторінки програми – усе рухалося як годинник. Ні про що хвилюватися не доводилося. Аж тут до залу зайшов учасник, не звернути увагу на якого було неможливо. І не тому, що він мав протез. На його протезі […]
Наявні кроки влади також не завжди враховують потреби людей з порушенням зору, але є й позитивні зміни, як-от до поточного року дві третини закладів культури облаштували пологий вхід або пандуси
Засновник Доступно.UA Дмитро Щебетюк наочно показав, як у цьому місці перетинають дорогу люди на кріслах колісних. Єдиний доступний варіант – вихід на жваву проїжджу частину, оскільки підземний перехід не має придатних пандусів чи ліфтів.
Метою ініціативи є створення сучасної, безбар’єрної системи інформування, яка гарантуватиме рівні можливості для всіх громадян, незалежно від стану здоров’я чи фізичних обмежень.
Програма включала теоретичні та практичні заняття, під час яких моделювали ситуації на маршрутах. Учасників навчали, як правильно допомагати пасажирам під час посадки й висадки, зокрема тим, хто користується кріслом колісним.
Під час фіксації рекорду учасники зробили спільне фото, на якому показали міжнародний жест, що символізує підтримку, любов і повагу до світу.
Про що думає більшість людей, коли йдеться про доступність? Найперше – про пандуси. І навіть це вже великий прогрес. Утім, ми ж не вважаємо, що людей з інвалідністю в Україні менше, ніж у Європі? Звісно, ні. Просто вони в нас невидимі.
Майже 8% закладів забезпечені друкованими матеріалами шрифтом Брайля. Натомість практично не впроваджуються формати аудіодискрипції, тактильної моделі, перекладу жестовою мовою.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.