Кінотеатр “Жовтень” підпалили на ґрунті ненависті – правозахисники
Правозахисники нарікають на розслідування у справі підпалу кінотеатру “Жовтень”, яке не хоче визнавати підпал на ґрунті ненависті.
Можливо, за підпалом стоять не лише затримані особи, а й конкретна організація, яка на цьому не зупиниться, повідомляє прес-служба Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ).
Директор зі стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало каже, що розслідування таких діянь передбачає вивчення мотивів. Чи люди, які вчинили злочин, самі прийшли до цього, чи може існує якась організація із структурою та ідеологією, яка поставила собі за мету знущатися чи знищити певну групу людей? І тоді потрібно буде притягати до відповідальності не лише виконавців, але й так званих ідеологів. Наразі ж правоохоронці не мають досвіду розслідування таких злочинів. Їм легше кваліфікувати все як “хуліганку”. І це призводить до безкарності організаторів. Сьогодні радикальні організації можуть поставити собі за мету знищення однієї групи людей, а завтра їх жертвою можете стати ви, бо ходите не в ті кінотеатри, кафе, клуби чи книгарні.
Олександра Свердлова, представниця проекту “Без Кордонів”, Центру Соціальна Дія, погоджується, що злочини на ґрунті ненависті повинні розслідуватися з урахуванням мотиву, як це відбувається в західних країнах. За даними урядів Англії та Уельсу, там протягом 2013/14 років відбулося майже 45 000 злочинів на ґрунті ненависті. В Україні такий моніторинг здійснюється лише громадським організаціями за повідомленнями в ЗМІ чи зверненнями постраждалих. А це, звісно, не повна картина. Олександра закликає постраждалих від таких злочинів повідомляти про них якщо не міліції, то громадським ініціативам та організаціям, які здійснюють моніторинг. Зокрема, зробити це можна скориставшись онлайн-формою.
Претензії до ефективності розслідування підпалу кінотеатру мають і громадські активісти, ініціатори руху “Врятуй Жовтень”. Зокрема Сергій Щелкунов, співкоординатор руху зазначає, що першої вимогою киян від влади по справі “Жовтня” було ефективне та прозоре розслідування підпалу. Однак, результати роботи Подільської прокуратури в цьому напрямку неприємно здивували громаду Києва.
“Ігнорування прокуратурою матеріалів справи, алогічна позиція щодо трактування інших матеріалів та частковий відхід логіки прокуратури від здорового глузду змусив розбиратися в матеріалах слідства громадських активістів. В наслідок чого, в нас виникло чимало запитань до правоохоронних органів, однак головне та, можливо, риторичне питання, – чи не є така поведінка прокуратури ознакою її вмотивованості в даній справі”, – відзначив пан Щелкунов.
