Звільнені військові допомагають ідентифікувати зниклих безвісти через перегляд фотобази
Звільнені українські військовополонені під час реабілітації переглядають фотографії зниклих безвісти та тих, хто перебуває в полоні. Базу зображень формує Об’єднаний центр при СБУ і використовує її для встановлення особистостей і місць утримання. За півтора місяця після повернення військові опрацьовують близько 80 тисяч фото.
Про це йдеться у матеріалі “Коли виносили тіло, встали на коліна”, що підготувала агенція журналістських розслідувань “Слідство.Інфо”.
Фото: “Слідства.Інфо”Так, звільнені з російської неволі переглядають на великому екрані базу даних “фототеку”, що містить фото, імена та інформацію про зниклих або полонених. Такі перегляди проводять після кожного обміну представники Обʼєднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України, які збирають й уточнюють інформацію.
“Основна мета цієї фототеки – пошук безвісти зниклих осіб. Також – підтвердження та ідентифікація місць утримання українських військовополонених як на тимчасово окупованих територіях, так і на території РФ. І ще – коли, наприклад, Червоний Хрест підтверджує, що людина в полоні, ми теж намагаємося встановити, у якому виправному закладі вона утримується“, – пояснює представник центру.
База даних постійно поповнюється фотографіями, які до центру передають родини безвісти зниклих та полонених. Також інформація про можливе місцеперебування українців на території РФ або на ТОТ надходить від військових частин і громадських організацій. Таким чином формується ця база даних.
“Загальна кількість – близько 80 тисяч фотографій, які звільнені з полону переглядають протягом півтора місяця. Коли людина вважається зниклою безвісти, родина звертається до Обʼєднаного центру і надає фотографії”, – зазначає представник центру.
Звільнений нацгвардієць Дмитро Сіренко розповів, що такі перегляди відбуваються регулярно.
“Нам показують протягом двох годин, з понеділка по п’ятницю, список усіх зниклих безвісти і тих, хто перебуває у полоні. Ми їх впізнаємо і записуємо дані“, – каже чоловік.
Перебуваючи у полоні він запам’ятав не лише прізвища, а й обличчя близько 400 людей.
За даними центру, після одного з обмінів вдалося встановити 17 місць утримання. Упродовж наступних півтора тижня підтвердили перебування українських військовополонених уже у 137 локаціях.
Нагадаємо, станом на 23 лютого 2026 року в Україні статус зниклих безвісти за особливих обставин мають понад 90 тисяч людей. Мова йде як про військових, так й про цивільних, серед яких дорослі та навіть діти.
Торік в Україні запустили єдиний реєстр ідентифікації тіл, а над дослідженнями працюють десятки лабораторій, хоча на початку вторгнення таких було лише п’ять.
Також наприкінці минулого року Рада попередньо підтримала, щоб ідентифікацією загиблих з України могли займатися за кордоном.
Від початку повномасштабної війни Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) отримав 200 тисяч звернень від українських і російських родин щодо зниклих безвісти близьких військовослужбовців. Йдеться про українців і росіян військових, які вважаються зниклими безвісти, зокрема тих, хто може перебувати в полоні або міг загинути в бою.
Фахівці МКЧХ документують також інші можливі порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема атаки на цивільне населення. Зібрані дані обговорюють з російськими представниками влади у конфіденційному форматі.
