Звільнені бранці, які пережили СНПК, залишаються в тіні – правозахисники

Звільнені цивільні чоловіки, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, не отримують належної допомоги в реабілітації та лікування від держави.

Про це розповіли правозахисники під час презентації аналітичного огляду “Воєнні злочини РФ: вплив патернів СНПК у розбудові підтримки постраждалих”.

Олександр Максименко та Олексій Сивака. Скриншот відео

На думку голови громадської організації “Випускники” Олексія Сивака, чоловіки, які пережили СНПК, залишаються в тіні. Він дійшов такого висновку не лише з власного, а й з досвіду десятків чоловіків, історії яких йому відомі.

“Наша травма має свої особливості. Це не лише фізичний біль, але й глибоке почуття сорому, відчуття втраченої мужності, страх бути відкинутими суспільством. Ми не “вписуємося” в загальноприйняте уявлення про жертв і тому нам набагато складніше звертатися по допомогу. Саме тому розуміння і врахування потреб кожної групи постраждалих є критично важливим”, – вважає він.  

Активіст зазначає, що застосування єдиного алгоритму підтримки для всіх постраждалих від СНПК є не лише неефективним, а й шкідливим. Саме тому для надання якісної допомоги варто враховувати унікальні потреби кожної людини. Усі травми, отримані жінками, чоловіками та дітьми, є абсолютно різними. 

“Індивідуальний підхід – це не просто статистика чи гуманний принцип, а фундамент для створення алгоритмів і потреб, які дозволяють нам точно визначити, що необхідно конкретній людині для відновлення. Тільки так ми зможемо уникнути конкуренції вразливостей, де одні групи отримують допомогу, а інші залишаються поза увагою. Тільки так ми зможемо побудувати стійку та справедливу систему підтримки, яка гарантує допомогу кожному, хто її потребує”, – підкреслює Сивак.  

За словами члена організації “Випускники” Олександра Максименка, у звільнених з російської неволі чоловіків не має можливості пройти лікування. 

“Для чоловіків практично нічого немає, тому що вони завжди були поза увагою. Є два тижні досліджень в інституті Амосова. Потім тобі на руки видають епікриз з дуже важкими захворюваннями, а далі йди й шукай за власні кошти лікування. З особистого досвіду можу сказати, що потрібно як мінімум дві операції. Але поки немає такої можливості, то ми будемо жити й чекати”, – бідкається.

Нагадаємо, закон про виплату проміжних репарацій постраждалим від сексуального насильства на війні чинний уже понад два місяці, але не запрацював через брак фінансування та неухвалені підзаконні нормативно-правові акти. 

Україна стала першою країною у світі, яка в умовах воєнного конфлікту впроваджує програми щодо підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), зазначив Федір Дунебабін. Йдеться про реалізацію пілотного проєкту з виплати проміжних репарацій та ухвалення закону (№4067) щодо захисту потерпілих. В інших країнах це відбувалося після завершення конфлікту.

Станом на сьогодні в межах пілотного проєкту невідкладні компенсації отримали понад 600 потерпілих, хоча спершу виплати розраховували надати 500 людям. Після ухвалення закону про проміжні репарації було рішення продовжувати проєкт, тож прийняли 1208 заяв, зазначив Дунебабін.