“Зустрінемось на Драмі”: на Громадському радіо вийшов радіофільм про драмтеатр у Маріуполі

16 березня 2022 року російські війська завдали авіаудару по будівлі Маріупольського театру, зруйнувавши його та вбивши сотні цивільних мешканців міста, які там ховалися. За рік після цього Громадське радіо презентувало радіофільм “Зустрінемось на Драмі”. 

Про це повідомляє “Детектор медіа”.

Фото: Reuters

Фільм створили звукорежисерка Громадського радіо Юлія Соганчі та ведуча Вікторія Єрмолаєва.

За словами Вікторії, цей подкаст – не просто журналістська робота, оскільки будується на основах театральної драматургії, зокрема має оповідачку – Юлію. Вона поїхала з Маріуполя ще задовго до початку повномасштабної війни, але дуже добре пам’ятає Маріупольський драматичний театр, оскільки працювала сім років там звукорежисеркою.

“Я думала, що це буде просто історія-спогад про минулі театральні часи, але після розмови з друзями й колегами, зрозуміла, що Маріупольський театр зруйнували двічі. Спочатку російська культура, потім – російська бомба”, – зазначає Юлія Соганчі.

Показово, що до 2016 року театр називався Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр. Після цього його перейменували на Донецький академічний обласний драматичний театр. 

За словами засновників проєкту та самих маріупольців, назва подкасту – “Зустрінемось на Драмі” – це та фраза, яку казали майже всі маріупольці, коли призначали комусь зустріч у центрі. Там же зустрічалися і на початку повномасштабного вторгнення, оскільки місце слугувало укриттям та саме звідти планувалася евакуація.

Своїми спогадами також поділилися провідна майстриня сцени театру Олена Біла та артист Вадим Єрмішин.

Олена приїхала в театр 5 березня, тому що почула обʼяву, що звідти відкриють “зелений коридор”. Але зрештою жінці довелося провести там 9 днів та ночей. 

“Я пам’ятаю, коли я стояла на вулиці, на багатті готувала їжу біля театру. Там поряд з цим карманом була велика польова кухня, привезла її тероборона. Ми виїхали 15 березня. Ми жили в костюмерному цеху на підлозі. На 2 поверсі. Саме туди й потрапила бомба”, – розповідає жінка.

Єрмішин з родиною також евакуювався з міста 15 березня, а вже наступного дня побачив новини про розбомблений театр. 

“Я розумів, що всередині там, мабуть, якийсь фільм жахів. Що людей там загинуло, мабуть, дуже багато. Я знав, що там є сховище, але ж люди не сидять постійно у сховищі. Були люди на вулиці, були всередині”, – розповів він.

Так, 15 березня 2022 року з оточеного Маріуполя виїхали близько 20 тисяч містян – за день до того, як російський літак скинув авіабомбу на будівлю Маріупольського драматичного театру, попри те, що на землі великими літерами було написано російською мовою “ДЕТИ”.

Встановити точну кількість неможливо, однак називають цифру від 300 до 600 осіб.

Російські військові, аби приховати реальну кількість загиблих, спочатку вивозили тіла у мішках до братських могил, зокрема у Старий Крим. Допомагали їм російські еменесники.

А потім окупанти зрівняли з землею місце злочину.