“Зняли мішок з голови перед ямою, у якій була купа трупів”: історія чоловіка, якого викрали під час фільтрації

Мешканці Херсонщини наразі можуть евакуюватися у бік підконтрольної Україні території через Василівку Запорізької області або ж їхати в бік окупованого Криму. До початку українського контрнаступу на Півдні чимало людей обирали дорогу через Крим, оскільки там легше пропускали чоловіків. Однак ситуація кардинально змінилася. Під час фільтрації в Армянську затримали ще одного мешканця Херсонщини – Владислава (імʼя змінено з міркувань безпеки).

Про це повідомляє Медійна ініціатива за права людини, посилаючись на розповідь тітки Владислава Вікторії.

Фото з відкритих джерел

Племінника Вікторії затримали під час перевірки документів – його імʼя було в списках активістів, на яких полюють росіяни. Водночас Владислав, за її словами, багато років не веде жодної публічної діяльності, не є активістом, а росіяни, ймовірно, користуються застарілими даними.

Після затримання на голову чоловіку наділи пакет і повезли в невідомому напрямку. Потім виявилося, що його привезли в район Скадовська, де на території однієї з баз відпочинку окупанти облаштували вʼязницю.

Три дні Владислав пролежав у якійсь тісній будівлі, зв’язаний і з мішком на голові. Після цього його кинули в авто, возили пів години, аж поки не зупинились. 

“Коли вивели з машини й зняли з голови мішок, то він опинився перед великою ямою, в якій була купа трупів. Вони сказали: “Хочеш туди?” Він відповів: “Звісно, ні”. Тоді вони почали стріляти в повітря. Племінник каже, що сильно злякався, а вони реготали. Потім натягнули йому на голову мішок і знову кинули в якусь будівлю. Допитів весь цей час не проводили”, – переказує слова племінника Вікторія.

Зустріч зі слідчими ФСБ сталася лише на четверту добу затримання. Вони відновили всі повідомлення чоловіка, які той видалив із телеграму. Почали залякувати й схиляти до співпраці. Допити відбувались щоранку, а вночі в камеру заходив окупант і бив Владислава. Робив це професійно – так, аби майже не залишилося слідів.

“Били руками й ногами. Племінник каже, що там ціла група катів, всі – молоді росіяни. У нього склалося враження, що на цю роль понабирали відморозків, яким прям подобається катувати. Він казав, що бачив і чув, як інших значно гірше катували. Його ж найперше обробляли психологічно, а били вже для того, аби закріпити психологічні тортури”, – переповідає Вікторія.

Відпустили чоловіка за два тижні лише після того, як він погодився співпрацювати з росіянами. Наразі Владислав перебуває на окупованій частині Херсонщини й поки не наважується на нову спробу виїхати. Водночас Вікторії він розповів не тільки про себе, але й про інших увʼязнених росіянами українців. Серед них чимало жінок, з якими окупанти не церемоняться – Владислав весь час чув їхні крики. Бачив також, як одного чоловіка привʼязали до дерева. Кілька діб йому не давали ні води, ні їжі, а після зняли й відтягнули вбік. Чи живого – він не знає.

Нагадаємо, що ризик затримання на блокпостах перед Кримом і на адміністративному кордоні окупованої автономної республіки значно зріс. Це повʼязано з пошуком росіянами диверсантів, шпигунів і зрадників, який активізувався після того, як Збройні сили України почали вражати військові обʼєкти ворога в Криму.

Як відомо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

 Такими злочинами вважають:

• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
• примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортація до Росії чи на окуповані нею території;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• взяття заручників;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи;
• розграбування суспільної та особистої власності тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.

Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.

Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так платні психологічні консультації.