Зміни до закону про заочне засудження обмежують права всіх українців – експерт

Підписаний 11 квітня президентом Закон “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження” обмежує права всіх українців.

Про це у коментарі Центру інформації про права людини повідомив експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

“Під прикриттям необхідності засудження Януковича і Ко, президент підписав закон про удосконалення процедури заочного засудження. Однак цей закон стосуватиметься не тільки екс-президента-втікача, але й кожного із нас. Порошенко знову не дослухався вимог громадськості про необхідність ветування цього закону”, – пише Банчук.   

За його словами, закон обмежує конституційні права громадян, суперечить стандартам, закріпленим у Європейській конвенції з прав людини, і засадам провадження, гарантованим Кримінальним процесуальним кодексом.

Зокрема, експерт вказує на порушення права на захист і розумні строки провадження через виключення часу на ознайомлення з матеріалами провадження із загального строку досудового розслідування (стаття 219 КПК).

Згідно з ухваленими змінами, органи розслідування не обмежуються в строках і порядку надання захисту матеріалів провадження, що створює для них можливості для суттєвих зловживань – штучного розтягування часу для надання зазначених матеріалів на місяці чи роки. Увесь цей невизначений час особа перебуватиме в статусі підозрюваного, до неї можуть застосовуватися заходи забезпечення провадження (арешт майна, відсторонення від посади, обмеження спеціального права), а також запобіжні заходи, не пов’язані з триманням під вартою (домашній арешт, носіння електронного браслету, заборона виїзду за межі місця проживання, вилучення закордонного паспорту тощо).

Банчук наголошує, що ознайомлення з матеріалами стає фактично окремим етапом провадження – між досудовим і судовим провадженнями, під час якого не визначена фактична можливість здійснення стороною обвинувачення будь-яких процесуальних дій, що обмежують права людини.

Крім того, за словами експерта, у новоприйнятих змінах закладені і порушення прав потерпілих. Йдеться про укладення угод про визнання винуватості у справах з особливо тяжкими злочинами, у тому числі тими, де є потерпілі (стаття 469 КПК). Подібна практика відсутня в країнах Європи. Так органи розслідування отримають можливість з метою підвищення показників розкриття злочинів вимагати у підозрюваних зізнання, залякуючи у випадку відмови пожиттєвим ув’язненням. Для швидшого скерування провадження з угодою до суду є великий ризик тиску на потерпілих, щоб отримати від них дозвіл на укладання угоди, та нехтуванням їхніми правами на відшкодування збитків. А можливість укладення угод у всіх без винятку провадженнях про особливо тяжкі злочини дозволить підозрюваним у вчиненні терористичних актів отримати можливість для пом‘якшення своєї відповідальності.

І нарешті, відсутність у перехідних положеннях закону правил застосування його новел до триваючих наразі кримінальних проваджень порушує принцип юридичної визначеності як складової верховенства права.

Експерт наголошує, що у випадку набрання чинності нових змін залишиться невирішеним питання про можливість застосування правил про ознайомлення з матеріалами провадження, розрахунку строку розслідування і укладення угод про визнання винуватості до кримінальних проваджень, які розпочалися до ухвалення закону і триватимуть після набрання ним чинності.

“А найголовніше те, що зазначені положення жодним чином не стосуються заочного кримінального провадження, удосконалення якого було завданням цього закону”, – підсумовує Банчук.

16 березня Верховна Рада проголосувала в цілому за зміни до Кримінального процесуального кодексу України (КПК) щодо заочного засудження.

Напередодні начальник Департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк заявив, що ЄСПЛ скасує вирок українського суду щодо Януковича, якщо не змінити законопроект про заочне засудження. 

За його словами, із проекту потрібно вилучити всі положення, які можуть призвести до вибіркового правосуддя.

Після ухвалення закону Радою організація  Реанімаційний пакет реформ у відкритому зверненні просила президента ветувати зміни до закону про заочне судочинство, оскільки там лишилась низка положень, які обмежують конституційні права громадян та суперечать стандартам Європейської конвенції з прав людини.