“Зло буде покаране”: ініціатива “Трибунал для Путіна” оприлюднила підсумки роботи за три роки

У відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України правозахисники створили глобальну ініціативу T4P (Трибунал для Путіна), учасники якої документують воєнні злочини росіян в усіх регіонах країни. Наразі вдалося встановити понад 84 тисячі таких епізодів відповідно до Римського статуту та скерувати дев’ять подань до Міжнародного кримінального суду.

Про це йшлося під час презентації роботи ініціативи за три роки.

Презентація результатів роботи ініціативи. Скриншот відео

У березні 2022 року три правозахисні організації – Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини та Центр громадянських свобод – заснували ініціативу T4P (Трибунал для Путіна). Сьогодні T4P об’єднує зусилля більш ніж сорока правозахисних організацій, що документують воєнні злочини. 

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова повідомила, що станом на 20 березня цього року правозахисники зафіксували та проаналізували 84 396 випадків воєнних злочинів Росії. З них 3745 пов’язані з геноцидом, адже стосуються руйнування чи пошкодження гуманітарних об’єктів, зокрема культурних і релігійних.

“Фактично Росія намагається знищити майже все, що плекає нашу ідентичність і може дати людям надію”, – додала Романцова.

Крім того, вдалося зафіксувати 17 421 цілеспрямовану атаку на цивільні об’єкти, які не мають мілітарного значення: там жили чи працювали люди. Прикладами таких злочинів є дії в Маріуполі, Бучі, на Каховській ГЕС, а також удари по дитячій лікарні “Охматдит”.

В окрему групу, за словами Романцової, треба виділити воєнні злочини, скоєні росіянами проти цивільного населення. 

Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров розповів, що організація документує воєнні злочини окупантів починаючи з 2014 року. Утім, після початку  повномасштабної війни базу даних довелось “обнулити”. На сьогодні правозахисники зафіксували близько 85 тисяч епізодів з ознаками воєнних злочинів, злочинів проти людяності й геноциду відповідно до Римського статуту. 

За словами Захарова, існує ще одна закрита база даних, яку веде ХПГ і яка містить 15,5 тисяч епізодів, що мають статус кримінальних проваджень, які розслідуються. Вона доступна лише слідчим і представникам потерпілих у кожному з проваджень.

“Потрібно констатувати, що 85% епізодів у цих базах стосуються переважно втрати майна, автівок, атаки цивільних об’єктів чи інфраструктури. На жаль, не всі злочини щодо яких були відкриті кримінальні провадження, задокументовані в наших базах”, – додав він. 

Для порівняння: на початок 2025 року Генеральна прокуратура України зареєструвала 150 тисяч злочинів за 438-ю статтею Кримінального кодексу України (воєнні злочини). Оскільки ресурс правоохоронних органів обмежений, то вони переважно фокусуються на п’ятьох видів злочинів: загибель мирних жителів, поранення цивільних, незаконне позбавлення волі й тримання під вартою, зникнення безвісти, зокрема насильницьке, і катування.

Також Захаров додав, що окремі встановлені епізоди лягли в основу дев’яти подань T4P до МКС. Йдеться про:

• Насильницькі зникнення на тимчасово окупованих територіях України. 
• Насильницьку передачу дітей з України до Росії як доказ геноциду.
• Позасудові страти у Бучі та інших частинах України.
• Жорстокі позбавлення свободи на окупованій Росією Харківщині.
• Геноцид у Маріуполі.
• Обстріли України як воєнний злочин Росії.
• Мову ворожнечі як злочин проти людяності.
• Розслідування злочинів проти довкілля.
• Катування, вчинені російськими військовими в Україні.

Попри те що воєнні злочини та злочини проти людяності є найтяжчими в міжнародному гуманітарному праві, МКС досі не застосовував восьму статтю Римського статуту. Світова спільнота побоюється, що її використання може обернутися проти них самих, зокрема щодо миротворчих операцій США в Афганістані.

Аналітикиня Української Гельсінської спілки прав людини Владлена Падун вважає, що альтернативним способом притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини може стати створення Європейського спеціального трибуналу. Його робота базуватиметься на трьох основних документах: розширеній частковій угоді Ради Європи, угоді між Україною та Радою Європи й статуті самого трибуналу. Наразі цей проєкт має назву “Шуман” і визначає, як працюватиме трибунал, які експерти будуть залучені тощо.

“Ці три основні документи ляжуть в основу діяльності спеціального трибуналу, і я сподіваюся, ми всі сподіваємося в найближчій перспективі побачити не тільки розслідування, а й притягнення винних до відповідальності”,  – каже Падун.

Крім того, правозахисниця додала: позитивним є те, що Україна змогла об’єднати навколо цієї ініціативи багато країн. 

“Це стане новим механізмом притягнення до відповідальності та важливим прецедентом: зло буде покаране”, – додала Владлена.

Директорка Центру досліджень правоохоронної діяльності (CLEAR) Юлія Богдан зазначила, що важливо притягнути до відповідальності не лише безпосередніх виконавців воєнних злочинів в Україні (small fish), але й керівників, які віддавали злочинні накази (big fish). 

Втім, за її словами, повноцінне розслідування можливе лише після встановлення чесного і справедливого миру. 

Нагадаємо, що з 24 лютого 2022 до 31 грудня 2024 року в ООН підтвердили загибель 669 та поранення 1833 дітей. Значна частина їх постраждала внаслідок широкого застосування зброї вибухової дії в густонаселених районах.