Журналістика Китаю зробила “великий стрибок назад” – Репортери без кордонів
Китай опинився на 177-му місці зі 180 у Світовому індексі свободи преси-2021 через масштабні репресії режиму проти свободи слова та права на отримання інформації, а також арешт щонайменше 127 журналістів.
Про це повідомляється у звіті міжнародної правозахисної організації “Репортери без кордонів” (RSF) під назвою “Великий стрибок назад журналістики в Китаї”.
Джерело: У Сіньцзянському автономному районі контролюються найменші переміщення журналістів. Джерело: ©Johannes Eisele / AFPУ документі повідомляється, що наразі китайський режим затримав щонайменше 127 професійних і непрофесійних журналістів.
“Звичайне розслідування “делікатної” теми або публікація цензурованої інформації може призвести до років ув’язнення в антисанітарних в’язницях, де жорстоке поводження може призвести до смерті”, – говориться в тексті звіту.
Також тут ідеться про те, що для поновлення прескарт журналісти мусять проходити 90-годинний щорічний тренінг, частково зосереджений на “Думах” Сі Цзіньпіна, а також завантажити пропагандистський додаток, який може збирати їхні персональні дані.
Іноземних кореспондентів в країні не вітають. Через залякування і візовий шантаж 2020 року 18 представників іноземних ЗМІ залишили країну, трьох іноземних журналістів китайського походження затримали за звинуваченнями в шпигунстві.
З початком пандемії Covid-19 репресії проти незалежної журналістики посилилися. Щонайменше десять репортерів та онлайн-коментаторів були заарештовані 2020 року лише через те, що розповіли про спалах коронавірусу в Ухані. На сьогодні двоє з них все ще перебувають під вартою.
З 2016 року китайська влада під приводом “боротьби з тероризмом” проводить насильницьку кампанію проти уйгурських журналістів у Сіньцзяні. Зараз під вартою перебуває 71 уйгурський журналіст (це більше ніж половина журналістів, заарештованих у Китаї).
Водночас в країні постійно зростає кількість табуйованих тем, зокрема корупції, стихійних лих, ковіду тощо, пишуть “Репортери без кордонів”.
Приводом для репресій проти представників ЗМІ став закон про національну безпеку: через нечіткі формулювання щонайменше 12 кореспондентам загрожує довічне ув’язнення.
На догоду китайському уряду закриваються незалежні ЗМІ у Гонконгу.
Також у звіті повідомляється про те, що китайська державна аудіовізуальна група CGTN продовжує транслювати режимну пропаганду по всьому світу.
Китайські дипломатичні представництва також є джерелом тиску на свободу інформації в демократичних країнах. Так, посол Китаю в Парижі Лу Шайє, відомий своїми виступами проти ЗМІ, регулярно ображає та нападає на незалежних журналістів, наголошується у звіті.
Попри це Китай не є найгіршим у плані перешкоджання незалежній журналістиці. Згідно з індексом свободи преси-2021 від RSF, найгірша ситуація склалася в Туркменістані (178 місце), Північній Кореї (179 місце у рейтингу) та у східноафриканській державі Еритреї (180 сходинка).
Україна в цьому списку посідає 97-ме місце, опустившись на одну сходинку в порівняні з 2020 роком.
