Журналісти CNN ідентифікували російського генерала, який наказав обстріляти Харків зі “Смерчів”

Генерал російської армії Олександр Журавльов наприкінці лютого наказав обстріляти Харків касетними боєприпасами “Смерч”, що призвело до смертей та поранень цивільних. У 2016 році Журавльов командував угрупуванням російської армії у Сирії. ООН повідомляла, що в цей період кількість ударів касетними боєприпасами по сирійському місту Алеппо суттєво зросла.

Про це йдеться у розслідуванні CNN. 

Журналісти проаналізували відеозаписи ракетних ударів і фотографії снарядів, що не розірвалися, з місць вибухів. Крім того, вони поговорили з експертами та очевидцями атак. Загалом журналісти відстежили 11 ударів із використанням реактивної системи залпового вогню “Смерч” 27 та 28 лютого 2022 року.

Тоді до харківськіх лікарень за добу доставили 44 людей з осколковими пораненнями, пошкодженнями шкіри та м’язів, ампутаціями, відкритими переломами та травмами голови. З усіх доправлених станом на 28 лютого померли двоє військових і п’ятеро цивільних.

Саме боєприпаси РСЗВ “Смерч” є ключовими для встановлення відповідального, оскільки вони унікальні для кожного підрозділу.

CNN з’ясувало, що Харків обстрілювала 79 ракетно-артилерійська бригада, яка зараз базується в Білгородській області на кордоні з Україною. Автори розслідування стверджують, що наказ про використання “Смерчу” міг віддати лише командувач військового округу, в якому дислокується бригада, – генерал-полковник Журавльов.

Кремль та Міноборони Росії не відповіли на запит CNN про коментарі.

Україна – не перше поле бою, де російські війська використали касетні боєприпаси з нищівною дією проти мирного населення.

У 2016 році Журавльов командував угрупуванням російської армії у Сирії. ООН повідомляла, що в цей період кількість ударів касетними боєприпасами по сирійському місту Алеппо різко збільшилася.

Міноборони Росії заперечувало використання касетних снарядів у Сирії, але у 2019 році показало їх на виставці зброї, застосованої під час ведення воєнних дій у Сирії.

Касетна бомба є контейнером, начиненим бойовими елементами: мінами або флешеттами – маленькими дротиками, які при вибуху можуть вразити територію розміром у кілька футбольних полів.

У 2010 році почала діяти Конвенція, яка забороняє застосування касетних боєприпасів. Договір підписали понад сто держав. Водночас Україна та Росія до договору не приєдналися. Утім, умисне цілеспрямоване завдавання ударів по цивільному населенню, а також будівлям, що вони не є військовими цілями, є воєнним злочином. 

“Позасудові вбивства та бомбардування цивільного населення, які не зумовлені ані військовою необхідністю, ані пропорційні загрозі, яка є, суперечать Женевським конвенціям”, – сказав журналістам співробітник Інституту зовнішньої політики Філіп Василевський.

Нагадаємо, що коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають: