Жінка з донорською ниркою подала до Європейського суду через нестачу ліків

Дата: 25 Червня 2015
A+ A- Підписатися

Мешканка Тернополя, що живе з донорською ниркою, подала до Європейського суду з вимогою забезпечити її необхідними медичними препаратами.

Як пише портал “Свобода“, 25-річна Ірина з Тернополя втратила нирку у віці 9-ти років, коли потрапила на операційний стіл з діагнозом “ниркова недостатність”. Згодом вона отримала середню спеціальну освіту, вийшла заміж, народила сина. Коли сину вже було три роки, в неї почала відмовляти друга нирка. В Національному інституті хірургії та трансплантології імені Шалімова провели обстеження та дійшли висновку, що донором може стати батько Ірини. Після операції, рятуючи доньку, втратив здоров’я і батько. Жінка відзначає, що наше законодавство про трансплантологію фактично не залишає інших шансів, надія лише на сім’ю. Бо від чужої людини брати нирку заборонено, а органи від загиблих людей – це поодинокі випадки.

Тепер жінка змушена пити дорогі препарати – імуносупресанти. Інакше їй загрожувало б відторгнення нирки. Вони дуже шкодять печінці та іншим органам, і доводиться лікуватися ще й від побічних дій, але без цих препаратів самопочуття погіршується: “стрибає” тиск, пришвидшується серцебиття, починається депресія.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань” Ірині мали б безоплатно видавати в амбулаторних умовах препарати “Міфортік” та “Програф”. Але на практиці держава не дотримувалась своїх зобов’язань.

Ірина звернулася до суду з позовом до Тернопільської міської ради, відділу охорони здоров’я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради, Тернопільської обласної державної адміністрації, Кабінету міністрів України, держави України в особі Президента України, Міністерства охорони здоров’я України, головного управління охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації, Тернопільської комунальної міської лікарні №2, Міністерства фінансів України. Вона вимагала стягнення моральної шкоди солідарно на суму 42 500 гривень. Кожен день страждання без ліків жінка, що має інвалідність першої групи, оцінила у 200 гривень.

У Тернопільському міськрайонному суді Ірині відмовили у задоволенні позову, аргументуючи тим, що відсутність лікарських засобів пояснюється дефіцитом коштів державного, обласного та місцевого бюджетів, а тому ніхто не винен. Апеляційний суд області став на бік жінки і присудив стягнути з міської ради Тернополя 10 тисяч гривень моральної шкоди. Але міська влада подала касаційну скаргу і виграла.

В Українській Гельсінській спілці з прав людини юристи Максим Щербатюк та Михайло Тарахкало склали заяву в інтересах жінки до Європейського суду з прав людини. Хоча справи у Страсбурзі зазвичай розглядають по кілька років, справа Ірини рухається доволі швидко: зараз триває процедура комунікації, тобто суд надав можливість урядові України висловити свою позицію.

Тим часом перебої з ліками продовжувались, аж поки 12 червня жінка не отримала один препарат у обсязі, якого вистачить на місяць, а другий – на три місяці. Ірина говорить, що змушена витрачати суттєві кошти на регулярні обстеження, але зауважує, що стан її здоров’я покращується.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: