Зеленський схвалив стратегічний план реформування органів правопорядку: що має змінитись?
Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким схвалив Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки й оборони України на 2023–2027 роки.
Документ опублікували на сайті Офісу президента.
Ілюстративне зображення. Фото: Офіс президента Активніше про реформування органів правопорядку в Україні почали говорити після початку повномасштабного вторгнення Росії та збільшення довіри українців до державних інституцій, що зафіксували соціологи.
Очільник Офісу генерального прокурора Андрій Костін ще торік зазначав, що на війні українці “захищають не лише державність та незалежність, а й принципи та цінності, які традиційно називають європейськими”.
“Наш основний пріоритет – зміна підходу до встановлення справедливості. В центрі уваги правоохоронців мають бути інтереси потерпілого, захист прав та свобод людини”, – ділився очікуваннями від змін посадовець.
Серед стратегічних завдань реформи урядовці виділяють такі:
- впровадження системи управління органами правопорядку, орієнтованої на вирок суду;
- формування політики запобігання злочинам;
- цифровізація і впровадження електронної системи управління кримінальними провадженнями;
- розширення шляхів позасудового врегулювання, зокрема, розширення можливостей угоди зі слідством з урахуванням інтересів потерпілого і держави;
- підзвітність, відкритість та впровадження системи оцінки ефективності діяльності органів правопорядку;
- встановлення механізмів внутрішнього контролю та запобігання корупції, перевірки доброчесності для представників усіх інститутів кримінальної юстиції на підставі єдиних критеріїв і стандартів;
- посилення міжнародного співробітництва та інтеграція у міжнародні мережі.
Зеленський, підписуючи указ, наголосив, що документ є відповіддю на питання, яку країну після війни будують українці.
“Державу, яка поважає своїх людей і яку поважають у світі”, – відповідає Зеленський.
Нагадаємо, що реформувати правоохоронну систему почали ще торік, змінивши підхід до роботи зі справами, пов’язаними з сексуальним насильством в умовах війни. До прикладу, раніше потерпілих могли допитувати по 12–15 разів, але зараз так не роблять. Тепер спілкування обмежується одним-двома разами й лише тоді, коли потерпілі хочуть говорити.
Першою з регіональних прокуратур, де здійснювали процесуальне провадження в справах цієї категорії стала Херсонська. Регіон є одним з лідерів за кількістю випадків сексуального насильства, вчиненого російськими військовими.
Окрім цього, уряд працює й над тим, щоб постраждалі від сексуального насильства на війні могли свідчити щодо кривдників через багато років.
