Зеленський продовжив на рік особливий статус Донбасу

Президент Володимир Зеленський підписав закон про продовження на рік дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей.

Про це повідомляє сайт Верховної Ради.

Фото: Народна правда

У картці законопроєкту №4467 вказується, що закон повернуто з підписом президента 24 грудня.

Офіс президента наразі про підписання не повідомляв.

Раніше, 15 грудня, Верховна Рада продовжила на рік дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей.

Законопроєкт про особливий порядок самоврядування на Донбасі вперше був ухвалений 16 вересня 2014 року терміном на три роки. Потім його тричі продовжували на рік.

Документ передбачає, зокрема, амністію для “осіб – учасників подій на території Донецької, Луганської областей”, гарантії вільного використання російської та інших мов і особливий порядок призначення суддів та прокуратури.

Також непідконтрольним територіям мають надати економічну підтримку, запровадивши відмінний від “загального економічного” режим, а прикордонникам дозволити співробітництво з “територіальними одиницями Російської Федерації”. Передбачає закон і можливість створення “народної міліції”, що мала б охороняти громадський порядок.

Однак запрацювати ці нововведення мають тільки після проведення в ОРДЛО визнаних світом виборів, які, своєю чергою, можуть відбутися лише після зупинення боїв. Шість років поспіль наприкінці грудня парламентарі традиційно продовжують дію закону на випадок, якщо місцеві вибори на Донбасі все ж відбудуться. Авторами документа, що ухвалили 2020 року, є народні депутати фракції “Слуга народу” на чолі з керівником Давидом Арахамією та главою партії Олександром Корнієнком.

Нагадаємо, що минулого року низка депутатів парламенту просила визнати Конституційний Суд незаконним особливий статус Донбасу. За словами членів “Самопомочі”, закон сукупно порушує 26 статей Конституції України, зокрема загрожує принципам незалежності, суверенітету, унітарності, а також праву на місцеве самоврядування.

Водночас експертка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова тоді зауважувала, що цей документ є лише політичною декларацією для забезпечення виконання Мінських угод. Адже за п’ять років його існування закон жодного дня не працював.

“Існування закону, навіть якщо його норми є суперечними, є певним політичним компромісом, і визнання його неконституційним не вплине ані на життя людей, ані на реалізацію ними своїх прав”, – казала експертка.