Зеленський підписав низку законів, які дозволять виконати вимоги ЄСПЛ

Президент України Володимир Зеленський підписав низку законів, які дозволять виконати вимоги Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), розв’язавши значну кількість системних проблем, виявлених в українському законодавстві та правозастосовчій практиці.

Про це повідомив заступник міністра юстиції Олександр Банчук на своїй сторінці у фейсбуку.

Нові норми також дозволять Україні уникнути в майбутньому порушень вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Зокрема, ці закони передбачають:

• Право для осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, на його заміну на строкове позбавлення волі – задля виконання вимог статті 3 конвенції. Це зроблено на виконання рішення групи справ “Петухов проти України (№2)”, що набуло статусу остаточного 9 вересня 2019 року та об’єднує 20 справ проти України.
• Надання доступу засудженим до матеріалів кримінальних проваджень – на виконання рішень у групі справ “Найдьон проти України”, що набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року, а також справи “Василь Іващенко проти України”(26 жовтня 2012 року), загалом шість справ проти України.
• Розв’язання питань про застосування запобіжного заходу судом лише на підставі клопотань сторін провадження, а також слідчим суддею до моменту проведення підготовчого судового засідання та судом касаційної інстанції – задля гарантії права осіб на свободу та особисту недоторканність, передбаченого статтею 5 конвенції. Це зроблено на виконання рішень Європейського суду в справі “Харченко проти України”, що набуло статусу остаточного 10 травня 2011 року, “Чанєв проти України” (9 січня 2015 року) та “Кущ проти України” (3 березня 2016 року).
• Надання права на проведення страйків на підприємствах транспорту для гарантування права на свободу об’єднання, передбаченого статтею 11 конвенції – на виконання рішення Європейського суду в справі “Веніамін Тимошенко та інші проти України”, що набуло статусу остаточного 2 січня 2015 року.

Раніше правозахисники виступили із заявою щодо законопроєктів, які вносили поправки до законодавства, що регулює права ув’язнених довічно, – №4048 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини” та №4049 “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини”. Вони були ухвалені парламентом 18 жовтня 2022 року і наступного дня спрямовані на підпис президенту України.

Так, на переконання правозахисників, проєкт закону №4049 не усуває наявне порушення, визнане раніше ЄСПЛ, а, навпаки, створює підґрунтя для низки нових заяв від довічно позбавлених волі та нового кола розгляду таких справ у міжнародних судових інстанціях.

Зокрема, документ передбачає можливість для заміни довічного позбавлення волі на покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк після відбуття засудженим не менш ніж 15 років позбавлення волі. Заміна можлива на строк покарання від 15 до 20 років позбавлення волі.

Отже, загальний строк тримання під вартою для довічно позбавленої особи має становити не менш ніж 30 років. У реальності цей строк для багатьох становитиме значно більше, оскільки на день ухвалення закону вони відбули понад 15 років позбавлення волі, а деякі з них – понад 25, пояснили правозахисники.

Тому норми ухваленого закону ставлять в очевидно дискримінаційне положення засуджених, які відбули понад 15 років за ґратами на момент набрання чинності цим законом, однак для них не передбачено жодних перехідних чи прикінцевих положень, щоб поставити їх у рівне становище з тими, хто отримав довічне ув’язнення порівняно недавно – 5–10 років тому.

Водночас необхідність відбути для засудженого понад 30 років позбавлення волі ставить під сумнів весь механізм запропонованого звільнення для довічно позбавлених волі. Особливо з огляду на умови української пенітенціарної системи, де довічно позбавлені волі перебувають у неналежних умовах тримання та не отримують належного лікування, наголосили автори заяви. Є малоймовірним, що більшість із них доживе до звільнення, наполягають вони. Це позбавляє довічно ув’язнених фактичної перспективи звільнення.

Правозахисники переконані, що оскільки ухвалений закон №4049 дає право звільнення не раніше ніж після 30 років позбавлення волі, то він не відповідає принципам міжнародного права, а отже не може вважатися належним способом виконання загальних заходів у розумінні рішення в справі “Петухов проти України (№2)”.

Вони просили президента ветувати цей законопроєкт і повернути його на доопрацювання, але цього не відбулося.

Повний текст заяви, яку підписали Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Європейська мережа із судового захисту прав ув’язнених, “Україна без тортур” та інші, можна прочитати тут.