Законопроєкт № 13464 може зменшити гендерну квоту у виборчих списках і звузити політичні права жінок – експертки

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 13464, який передбачає реформу виборчого законодавства, зокрема й зміни до норм про гендерне квотування. Експертки вважають, що нова редакція звужує вже наявні гарантії гендерного балансу в органах влади та ігнорує важливі проблеми, які досі залишаються нерозв’язаними.

Про це пише громадська організація “Діячки”.

Фото: УНІАН

Так, у пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що документ має на меті “удосконалити правове регулювання організації підготовки і проведення виборів”, зокрема враховуючи зміни в демографії через війну. Наприклад, вони пропонують адаптувати кількість кандидатів у регіональних виборчих списках до кількості виборців у регіоні.

Також там ідеться про те, що нинішня система не повною мірою забезпечує ефекти відкритих списків – через високий бар’єр у 25% виборчої квоти. Автори пропонують вилучити цю вимогу, що, на їхню думку, має підвищити ефективність участі виборців у формуванні списків.

У записці наголошують і на потребі уніфікації форм бюлетенів для виборів різного рівня, щоб уникнути плутанини для виборців і зменшити кількість зіпсованих бюлетенів.

Чинна редакція Виборчого кодексу передбачає, що кожна п’ятірка кандидатів у загальнодержавних і регіональних списках має охоплювати щонайменше двох чоловіків і двох жінок. Законопроєкт пропонує залишити цю норму лише для загальнодержавного списку, а для регіональних встановити лише 30% представництва однієї статі. У місцевих виборах замість чинних 40% також пропонують закріпити 30%.

Докторка політичних наук і заступниця голови правління організації “Діячки” Оксана Ярош вважає, що такі зміни знижують гендерну квоту та погіршують умови для участі жінок у політиці. На її думку, реформа не гарантує рівного представництва й може мати негативні наслідки.

Одна з норм, яку автори законопроєкту не врахували, – це механізм збереження гендерного балансу в разі вибуття кандидатів. Після місцевих виборів 2020 року деякі кандидатки, які пройшли до рад, відмовлялися від мандата, і це призводило до того, що партійні фракції залишалися без жінок.

Кандидатка юридичних наук та членкиня організації Анна Перепелюк зауважила, що Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини у своєму звіті за підсумками виборів 2020 року рекомендувало дотримуватися гендерної квоти на всіх етапах виборчого процесу. Вона наголосила на необхідності посилити законодавче регулювання, зокрема – зберігати черговість представників тієї самої статі в разі заміни депутатів.

Крім того, у законопроєкті відсутні зміни до статті 134 Виборчого кодексу щодо цензу осілості. Зараз кандидати до парламенту повинні постійно проживати в Україні протягом останніх п’яти років. Утім, закон не враховує, що багато громадян були змушені виїхати за кордон через війну, навчання чи лікування. Ярош додала, що це може позбавити таких людей права балотуватися без внесення змін до законодавства.

Конституція України забороняє обмеження прав і свобод, які вже були надані, окрім випадків, визначених Конституцією, і лише тимчасово. На думку правозахисниць, запропоновані зміни не сприятимуть рівному представництву жінок у політичному житті.

Нагадаємо, що в дослідженні “Локальні феміністичні перспективи як важелі трансформації для сталого розвитку в Україні у контексті оборони, яка триває”, проведеному командою “Гендер в деталях”, зазначається, що для досягнення гендерної рівності в Україні в умовах повномасштабної війни необхідно посилити роль жінок в ухваленні політичних та військових рішень, подолати гендерні стереотипи, підтримати економічну спроможність жінок, а також забезпечити їхній захист від насильства.