Загроза суддівській незалежності: пленум Верховного Суду розкритикував законопроєкти про зміну розрахунку окладів суддів
Пленум Верховного Суду висловив зауваження щодо двох законопроєктів, які пропонують відв’язати розрахунок окладів суддів від прожиткового мінімуму, а натомість запровадити орудну величину. Там вважають, що новий підхід створить ризики незалежності суддів.
Про це сказав голова Верховного Суду Станіслав Кравченко на засіданні 12 вересня.
Скриншот трансляції засідання пленуму Верховного Суду УкраїниНа засіданні пленуму Верховного Суду України розглянули два законопроєкти “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму” (№13467 від 11 липня 2025 року та №13467-1 від 21 липня 2025 року), які пропонують змінити формулу обрахунку суддівських окладів. Зокрема, в обох ініціативах пропонується відв’язати розрахунок суддівських окладів від прожиткового мінімуму, запровадивши натомість базову орудну величину, яку щороку визначатиме Кабінет Міністрів.
Як пояснив Станіслав Кравченко, законопроєкт №13467 не передбачає суттєвої зміни суддівської винагороди суддів усіх інстанцій, а альтернативний законопроєкт №13467-1 передбачає суттєве збільшення суддівської винагороди для суддів першої інстанції. Зокрема, для суддів місцевого суду чинна норма окладу наразі 63 060 грн, тоді як законопроєкт №13467 передбачає винагороду в 63 154 грн, а законопроєкт №13467-1 – 93 220 грн. Для суддів апеляційного і вищого спеціалізованого суду зарплати практично не зміняться.
Пленум Верховного Суду звернув увагу на два аспекти, які рекомендував врахувати під час подальшого доопрацювання законодавства:
- динаміку розміру базової розрахункової величини у зв’язку з економічними процесами;
- спосіб і порядок визначення розміру орудної величини.
Станіслав Кравченко зазначив, що суддівська винагорода є складовою суддівського статусу та невіддільним елементом суддівської незалежності. Зокрема, згідно з рішенням Конституційного Суду України (№4-р/2020 від 11 березня 2020 року), законодавець не може довільно змінювати розмір винагороди судді.
Він звернув увагу, що законопроєкти не призводять до зменшення розміру окладів, проте й не передбачають жодних інструментів, щоб змінювати орудну величину з урахуванням економічних процесів, зокрема інфляції. За даними Нацбанку, сукупний розмір інфляції за 2021–2024 роки становив 63,9%, а за поточними даними 2025 року – уже 78,18%. Тож за чотири роки суддівська винагорода втратила майже дві третини свого розміру.
Починаючи з 2020 року суддівська винагорода усіх інстанцій припинила зростати, звернув увагу голова Верховного Суду. З 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовувався для визначення базового розміру посадового окладу судді, закріплений у розмірі 2100 грн.
“Парламент у Законі України “Про державний бюджет” на відповідний рік закріпив спеціальну норму, яка штучно обмежила зростання суддівської винагороди з 2021 року. Ухвалення парламентом такої норми де-юре і де-факто призвело до того, що базова величина розрахунку посадового окладу судді у 2021–2025 роках залишилася на рівні 2020 року, проте прожитковий мінімум щороку зростав”, – зазначив Станіслав Кравченко.
Він звернув увагу, що законопроєкти не передбачають жодних об’єктивних показників, які б могли враховуватися для визначення розміру орудної величини на конкретний рік. Тоді як значення прожиткового мінімуму як базової розрахункової величини полягає в тому, що вона має перебувати у зв’язку з рівнем економічного розвитку та змінюватися щороку.
“Заміна однієї величини іншою фактично призводить до заморожування рівня суддівської винагороди, що в умовах знецінення грошової одиниці та зростання цін означатиме її поступове зниження, а це вже створює загрозу суддівській незалежності”, – наголосив голова Верховного Суду.
Пленум рекомендував, щоб заміна однієї базової величини іншою супроводжувалася законодавчим визначенням зв’язку з економічними процесами, які відбуваються в державі. Наприклад, базова величина може бути прив’язана із застосуванням певного коефіцієнта до прожиткового мінімуму або рівня інфляції.
Також концепція заміни прожиткового мінімуму орудною величиною передбачає, що такий розмір щороку буде визначатися у Законі “Про державний бюджет України” на відповідний рік за поданням Кабінету Міністрів України, звернули увагу у Верховному Суді.
У висновках пленуму також зазначається, що концепція заміни прожиткового мінімуму орудною величиною для визначення розміру посадових окладів, оплата яких здійснюється з державного бюджету, передбачає, що такий розмір щороку буде визначатися у Законі “Про державний бюджет України” на відповідний рік за поданням Кабінету Міністрів України. Винятків для суддівської винагороди у цій частині не передбачено.
“Гарантій того, що за поданням Кабінету Міністрів орудна величина для визначення розмірів посадового окладу не знизиться, у розглянутих законопроєктах не передбачено. Запропоноване законодавче регулювання становить загрозу суддівській незалежності”, – зауважив Станіслав Кравченко.
Пленум Верховного Суду зазначив, що такий підхід може бути запроваджений для окладів інших працівників, оплата праці яких здійснюється з державного бюджету, але не для визначення базового розміру посадового окладу судді.
“З огляду на викладене, пленум Верховного Суду пропонує врахувати наведені зауваження та пропозиції під час прийняття рішення щодо законодавства, яке стосується суддівської винагороди”, – підсумував голова суду.
Раніше ZMINA писала, що Комітет ВР з питань євроінтеграції на засіданні 1 вересня підтримав обидві законодавчі ініціативи, які пропонують запровадити орудну величину як розрахунковий інструмент для визначення розмірів посадових окладів судової системи замість прожиткового мінімуму.
Також ZMINA розповідала, що в Україні з 24 грудня набули чинності єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики суддів. Оцінювання відбувається за низкою критеріїв, серед яких незалежність, неупередженість, дотримання етичних норм, чесність, непідкупність, законність джерел походження майна.
