За два роки війни очікуваного сплеску ксенофобії не сталося – експерти

Кількість злочинів на  ґрунті ненависті зменшилася.

Вандалізм в Україні залишається поки що без суспільного осуду й належного розслідування з боку правоохоронців. Найбільш праворадикальні сили воюють у зоні АТО і їм не до пошуків та побиття нігерійських студентів, а МВС вирішило налагодити співпрацю з моніторами.

Такі висновки озвучили правозахисники, представляючи доповідь “Два роки війни: Ксенофобія в Україні в 2015 році”, передає кореспондентка Центру інформації про права людини.

Згідно із документом, в Україні дещо зменшилася кількість насильницьких злочинів на ґрунті расової та національної нетерпимості. Однак правозахисники зафіксували також перше за останні п’ять років убивство на ґрунті расової ненависті. Загальна кількість зафіксованих випадків – 19 (у 2014 році – 24).

“Для порівняння: найбільш проблемним періодом були 2006, 2007, 2008 роки, коли ми фіксували близько 90 постраждалих, з яких було вбито 4-6 осіб. Сьогодні ми можемо з упевненістю спостерігати, що нинішня ситуація в Україні, із загостренням національних почуттів, деякою легітимізацією праворадикальних рухів, не призвела до збільшення випадків нападів на ґрунті ненависті”, – коментує В’ячеслав Ліхачов, керівник Групи моніторингу прав національних меншин.

Експерти також відзначають, що зменшилася складова, пов’язана зі свідомими провокаціями російських спецслужб.

“Зокрема, в частині пропаганди як основної складової гібридної війни. І в ній багато приділяється уваги пропаганді й провокації на ґрунті ненависті та ксенофобії. Тож нам часом буває складно під час моніторингу визначати, що є провокацією, а що – ні. І тільки судові рішення могли би поставити крапку. Та їх немає…”, – зауважує Йосиф Зісельс, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України.

Роботу моніторів ускладнює і відсутність доступу до деяких регіонів. На окупованих територіях (Донбас, Крим) дуже важко знайти свідків, які могли б підтвердити інформацію.

“Якщо така людина знаходиться, ми побоюємося, щоб вона не стала наступною жертвою, яку ми будемо фіксувати. Також велика проблема – немає там представників міжнародних місій, так само і журналістів”, – наголошує Тетяна Безрук, співкоординаторка Групи моніторингу прав національних меншин.

Експертка підкреслює, що якщо Україна хоче повернути Крим чи Донбас, то слід говорити правду і не вдаватися до пропаганди.

“На жаль, деякі ЗМІ брали для поширення ту частину інформації нашого моніторингу, яку вже було інтерпретовано…”, – каже Безрук.

Експерти відзначають, що в цілому покращення ситуація відбулося завдяки роботі правоохоронних органів. У цьому році чи не вперше налагодилась комунікація з Міністерством внутрішніх справ. І це стосується не тільки обміну інформації, а і розслідування інцидентів. У 2015 році відкрили близько 60 проваджень за статтею 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії).