За чотири роки в Україні зареєстрували близько 30 законопроектів щодо регулювання інтернету

Депутати Верховної Ради України восьмого скликання з 2014 по 2018 рік  зареєстрували близько тридцяти законопроектів, спрямованих на обмеження свободи слова в інтернеті. 

Про це повідомила Віта Володовська, юристка Лабораторії цифрової безпеки, під час презентації аналітичного звіту “Свобода слова в інтернеті”. 

Експертка охарактеризувала ініціативи парламентарів як “законотворчий хаос”, який не вирішує наявних проблем, а створює нові загрози для прав людини. Вона зазначила, що більшість описаних у звіті проектів законів депутати так і не розглянули по суті. Їх або відкликали автори, або повертали на доопрацювання:

“Нетривале життя законопроектів у стінах парламенту показує, що депутати не мають чіткої та збалансованої концепції регулювання відносин, пов’язаних із поширенням інформації в мережі. Запропоновані підстави та порядок обмеження свободи слова в інтернеті є не чіткими, неоднозначними та непропорційними поставленій меті, а повноваження органів влади – надмірними”. 

Так, депутати виступали за введення механізму блокування веб-сайтів операторами та провайдерами, хотіли врегулювати діяльність блогерів, обмежити доступ до незаконного контенту та закріпити на рівні закону захист “сімейних цінностей”. 

Половина законопроектів, за словами Володовської, стосувалась боротьби з пропагандою “руського міра” та розширення поняття тероризму, як такого, яке зокрема реалізується із застосуванням мережі: 

“Законопроекти передбачали надзвичайно широкі положення і не давали конкретних тлумачень. Наприклад, позитивні відгуки на російські книжки, відповідно, могли б розглядатися як пропаганда”.  

Також депутати намагалися встановити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі за наклеп та образу. Ще низка законопроектів мала на меті розширити повноваження правоохоронних органів та полегшити доступ органів влади до інформації про комунікації громадян.

Парламентарі, крім того, хотіли надати дозвіл на збір та поширення персональних даних особи без застосування гарантій та вимог, визначених Законом України “Про захист персональних даних”, якщо така обробка здійснювалася б з метою сприяння МВС, Генпрокуратурі, Міноборони, СБУ, Державній прикордонній службі та Службі зовнішньої розвідки. 

Це, як пояснила експертка, фактично мало б легалізувати діяльність сайтів, подібних “Миротворцю”. 

Володовська підсумувала, що занадто сильне регулювання інтернету може призвести до збільшення загроз: 

“Перед тим, як виходити із законодавчими ініціативами, депутатам варто зрозуміти конкретні проблеми та те, чи потрібно для їхнього вирішення створювати окремі законопроекти. Адже вирішення певних проблем, на які націлені проаналізовані проекти законів, і так вже передбачені у Кримінальному кодексі. Логічніше зосередитися на вдосконаленні практики, а не копіювати досвід Росії та вигадувати, як переслідувати користувачів за “репост”.