За три місяці ООН виявила 6% кримінальних проваджень про колабораціонізм за дозволену міжнародним правом діяльність цивільних в окупації

Управління Верховного комісара ООН з прав людини з 1 вересня до 30 листопада 2024 року зафіксувало, що Офіс генерального прокурора України відкрив 348 нових проваджень щодо “колабораційної діяльності”, що менше, ніж 511 нових справ у попередній тримісячний період.

Про це йдеться в доповіді УВКПЛ.

В ООН також повідомили, що українські суди ухвалили вироки в справах щодо “колабораційної діяльності” стосовно 250 осіб – 148 чоловіків та 102 жінок. Усі з них отримали обвинувальні вироки.

“На основі аналізу судових рішень УВКПЛ встановило, що приблизно в 6% випадків осіб переслідували за дії, які могли б законно вимагатись окупаційною владою, включно з обійманням посад, пов’язаних з наданням соціальних виплат або гуманітарної допомоги населенню”, – мовиться в доповіді. 

В УВКПЛ пояснили, що ст. 51 Четвертої Женевської конвенції передбачає: окупаційна влада може примушувати жителів тимчасово окупованої території, які перебувають під захистом конвенції, працювати на комунальних підприємствах або для забезпечення харчування, житла, одягу, транспортування чи охорони здоров’я населення окупованої території.

Читайте також: Робота українців на окупованих територіях: що каже про це міжнародне гуманітарне право

В ООН зазначають, що, хоча УВКПЛ раніше зафіксувало велику кількість осіб, засуджених у цих справах, продовжується тенденція до зниження таких випадків у 2024 році в порівнянні з 2022 та 2023 роками.

УВКПЛ продовжує адвокатувати втілення наданих у попередніх доповідях рекомендацій, більшість із яких досі лишаються актуальними. Серед списку рекомендацій у документі в ООН закликали Російську Федерацію негайно припинити застосування збройної сили проти України та вивести свої військові сили з території України відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 “Агресія проти України”, ухваленої 2 березня 2022 року, та обов’язкового наказу Міжнародного суду про тимчасові заходи від 16 березня 2022 року. А Україні автори доповіді рекомендували, зокрема, погодити положення законодавства про колабораційну діяльність із міжнародним правом та стандартами прав людини, а також утримуватися від переслідування осіб за дії, які вони можуть бути законно зобов’язані вчиняти відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.

Раніше наукова співробітниця науково-дослідної лабораторії Львівського державного університету внутрішніх справ Інна Вишневська пояснила, наскільки законодавець готовий реагувати на недоліки в законодавстві про колабораційну діяльність та про що йдеться в запропонованих законопроєктах у цій сфері.

Голова Кримської правозахисної групи та координаторка Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи Ольга Скрипник під час Coalition Talks висловила переконання, що справи про колабораціонізм є викликом для держави.

Правозахисниця констатувала, що наразі відомі приклади кримінальних справ, які загрожують успішній реінтеграції звільнених територій. Вона вважає, що від належного унормування законодавства про колабораціонізм залежатиме, як швидко Україна налагодить життєдіяльність на цих територіях.

Читайте також: Прокурор таки відкликав касацію щодо ув’язнення електрика з Лимана, який залишився жити в окупації та відновлював електромережі

У грудні 2024 року правозахисна організація Human Rights Watch закликала Європейський Союз пріоритезувати реформу законодавства про колабораціонізм в Україні в процесі євроінтеграції.

Напередодні голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час презентації тіньового звіту для Єврокомісії заявила, що на відміну від інших країн – кандидатів до ЄС держава повинна надати відповіді та напрацювати підходи до низки викликів під час деокупації та реінтеграції звільнених територій.