За розпалювання ненависті до України волинянка заплатить 17 тис. штрафу
Ковельський міськрайонний суд визнав місцеву мешканку винною за статтею 109 Кримінального кодексу України (“Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу”) та статтею 161 (“Порушення рівноправності громадян”) через публікації з проросійськими настроями у вконтакті.
Про це повідомляє Бюро судової інформації з посиланням на вирок суду.
Так, жінка на своїй сторінці в соцмережі “Вконтакті” публікувала пости з проросійськими настроями. Слідство побачило в них “публічні заклики до насильницького повалення прозахідної / антиросійської частини державної влади України, а також до припинення функціонування України як держави шляхом війни”.
Наприклад, жінка писала, що “Прежде нужно взять Киев, выкинуть оттуда всех марионеток Запада и ликвидировать любые намеки на антирусскость”, “Как итог, сегодня мы имеем десяток антирусских проектов у своих границ. В случае с Белоруссией и Южной Сибирью (Казахстаном) мы планомерно дипломатически, договор за договором, но приближаемся к тому, что эти земли и народ вновь вернутся в лоно России. Но с Украиной возможен лишь военный сценарий”.
Крім того, обвинувачувана робила репости “образливих висловлювань, які стосувалися України та її народу”. Зокрема, людей, що проживають на території Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Ці дії кваліфікували за статтею 161 ККУ (“Порушення рівноправності громадян”).
У вироку йдеться, що суддя затвердив угоду про визнання винуватості. Жінці повернули вилучений раніше комп’ютер та присудили виплатити штраф у розмірі 17 тисяч гривень за сукупністю злочинів.
Бюро судової інформації зазначає, що це третій у 2020 році вирок за злочин на ґрунті ненависті.
Нагадаємо, що, згідно з дослідженням “Платформи прав людини”, з 2014 до 2018 року українські суди ухвалили 118 вироків за дії в інтернеті, які, на думку суддів, могли загрожувати державі. Найбільше вироків суди ухвалювали стосовно висловлювань, які зачіпають національну безпеку.
У 74% справ обвинувачувані укладали угоди з прокурором, визнавши свою провину. Понад 80% справ завершилися тим, що суди звільняли засуджених від відбування покарання з іспитовим строком від одного до трьох років.
Правозахисники водночас нарікали на неналежну мотивацію вироків суддів.
