За рік збільшилася частка українців, які виступають проти ринку землі, – дослідження
У порівнянні з 2019 роком в Україні збільшився відсоток людей, які виступають проти ринку землі, і зменшилася кількість тих, хто його підтримує.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова.
Дослідники опитали з 14 до 19 серпня 2020 року включно 2022 респонденти методом інтерв’ю “обличчям до обличчя”. Репрезентативне дослідження і проходило в усіх регіонах України, за винятком Криму й окупованих територій Донецької та Луганської областей. Результати порівняли з аналогічним опитуванням, проведеним із 13 по 20 червня 2019-го.
Так, у 2020 році 43% респондентів відповіли, що земля в принципі не може бути об’єктом купівлі-продажу, а у 2019-му таку думку поділяли 32,2% опитаних.
Водночас частка тих, хто допускає купівлю-продаж землі, знизилася з 53,4% до 44%. Водночас серед них немає одностайності щодо умов обігу землі.
Так, 19% респондентів у 2020-му вважають, що землю можна продавати тільки в тому разі, якщо покупці не будуть іноземними громадянами, а 2019-го так думали 22,1%. Також 11% опитаних вважають, що ринок землі можна відкривати в разі, якщо є обмеження на величину площі землі, що продається одній людині чи фірмі (12,4% – у 2019-му), 9% переконані, що землю можна продавати, якщо буде закріплена мінімальна ціна (10,8% – у 2019 році), і 4% респондентів впевнені, що продаж землі має відбуватися вільно і без обмежень (8,1% – 2019 року).
Дослідники зауважують, що скептичніші думки стосовно необхідності відкриття ринку землі мають старші опитані. Наприклад, відповідь, що земля не може бути об’єктом купівлі-продажу, обирали частіше респонденти, старші за 60 років, – 57%. Серед молоді 18–29 років такої думки дотримуються лише 27% респондентів.
Також, згідно з дослідженням, найбільше переконаних противників купівлі-продажу сільськогосподарської землі серед респондентів, які схильні голосувати за “Опозиційну платформу – за Життя” та “Батьківщину”. Тоді як прихильники “Слуги народу” та “Європейської солідарності” переважно підтримують запровадження ринку землі за певних умов.
Варіант відкриття ринку землі, запропонований Верховною Радою, підтримують загалом 28% громадян, проти – 58%. Тут також простежуються вікові відмінності: якщо серед молоді за виступають 37%, то серед старшого населення таких лише 21%.
Найбільшими прихильниками ініціативи запровадження ринку землі є жителі західних регіонів – 35%. Проти виступають частіше громадяни зі Східної України – 64%.
Більшість громадян (58%) вважають, що людина, яка має у власності земельну ділянку, повинна мати право продати її, якщо захоче. Проти виступають 22%. Порівняно з червнем 2019 року частка таких респондентів помітно зросла.
Нагадаємо, що парламент ухвалив закон про обіг земель сільськогосподарського призначення в березні поточного року. За законом з 1 липня 2021 року земля стане предметом купівлі-продажу.
Зняти мораторій на продаж сільськогосподарських земель новим президенту та парламенту ще до виборів рекомендували правозахисники. Вони нагадували, що через запровадження заборони власники паїв не могли вільно розпоряджатися своєю власністю, продавати землю або отримувати справедливу ціну від її оренди. Це, своєю чергою, призвело до тіньового ринку землі та корупції.
Окрім цього, мораторій порушував і права людини. Такого висновку дійшли в ЄСПЛ, коли розглядали справу “Зеленчук і Цицюра проти України”. Суд тоді також зобов’язав українську владу лібералізувати законодавство й скасувати мораторій.
У травні 2020 року 48 народних депутатів, зокрема лідерка ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко та депутат Сергій Власенко, подали до Конституційного Суду скаргу на закон про ринок землі. Вони наголошували, що документ не відповідає низці статей Конституції, зокрема першій, у якій ідеться, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.
