Рада посилює відповідальність за злочини проти журналістів до 14 років в’язниці

Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №3633, який посилює кримінальну відповідальність за перешкоджання журналістській діяльності.

Про це повідомили в парламенті. 

Законопроєкт пропонує збільшити санкції в статті 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання професійній діяльності журналістів”), а також викласти в новій редакції частину четверту статті 345-1 ККУ, якою передбачити кримінальну відповідальність за погрозу вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, умисне заподіяння таким особам побоїв, легких, середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень.  Згідно із законопроєктом, за це можна буде отримати від 7 до 14 років позбавлення волі.

Водночас експерт Центру прав людини ZMINA, правозахисник Володимир Яворський вважає, що згадані зміни навряд чи допоможуть ефективно подолати безкарність за злочини проти журналістів. 

“Головною проблемою є не розмір відповідальності, а те, що справи за цією статтею не розслідуються. За статистикою Верховного Суду, з 2013 по 2018 роки за статтею про перешкоджання журналістам було засуджено лише 17 осіб. Тобто значно ефективнішим було б, якби розмір відповідальності був меншим (адже сам факт кримінальної відповідальності вже є досить суворим заходом), але всі винні справді притягувалися до відповідальності. На жаль, абсолютна більшість повідомлень про скоєння цього злочину залишається без незалежного та швидкого розслідування з боку поліції”, – зазначив експерт. 

Схожої думки дотримується і юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров.

“Відсутність ефективного, своєчасного і повного розслідування справ, відсутність належного розгляду справ у судах, відсутність кореляції між суспільною небезпекою події і суворістю покарання – всі ці фактори зводять нанівець будь-яке посилення відповідальності. Неефективність та несвоєчасність розслідувань призводить до системної безкарності й підвищення небезпеки діяльності журналістів”, – сказав він.

Сафаров погоджується, що ухвалення законопроєкту є позитивним кроком, однак сам по собі цей крок не сприятиме захисту журналістів від злочинів. 

Нагадаємо, що з початку року Інститут масової інформації зафіксував 184 випадки порушення свободи слова. Основним трендом в Україні лишається фізична агресія щодо журналістів, на яку припадає майже 80% усіх порушень, а другим – перешкоджання і обмеження з боку органів влади різних рівнів.

Минулого року експерти налічили 243 випадки порушення свободи слова, а також уперше за останні три роки в країні сталося вбивство журналіста. Однак, як свідчать дані Офісу генпрокурора, кількість справ, скерованих до суду за “журналістськими статтями”, не збільшується.